Техніка безпеки під час воєнного стану для учнів і батьків:

https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DD7uuWeAqfmE&psig=AOvVaw38nGksZ8Vp7unYXyA1YTeb&ust=1666764060913000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjRxqFwoTCMiEs5Ha-voCFQAAAAAdAAAAABA

Дитяча абетка безпеки

https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY

https://youtu.be/JZuLjFM20KQ

Повітряна тривога

Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній службі надзвичайних ситуацій України, він такий:

увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;
зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація;
зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;
повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу;
у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101;
в Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Gogle Play Market та AppStore.

Як поводитися під час обстрілу

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями..

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Службв безпеки України радить діяти так:

якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці: ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;
на відкритому місці впадіть на землю та закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна;
ваше тіло має бути у безпечному положенні: згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти барабанні перетинки;
чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіаналіт

Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.

Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;
якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак «Увага
всім», – терміново йдіть до укриття;
в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там протягом
5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;
залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно дійте так:

падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні;
не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;
для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці;
якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Правила поведінки під час комендантської години

Під час комендантської години, період дії якої встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка.

Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час, можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.

Правило не поширюється на переміщення до укриттів під час сигналу тривог.

Під час комендантської години в Державній службі надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил світломаскування:

зашторювати вікна;
вимикати світло в оселях;
гасити вуличне освітлення своїх будинків;
прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи по догляду за рослинами.

ШАНОВНІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ!

ПРОХАННЯ ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ТА НЕ НЕХТУВАТИ СИГНАЛОМ "ПОВІТРЯНА ТРИВОГА"!!! ПЕРЕГЛЯНЬТЕ, БУДЬ ЛАСКА, ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ :

https://youtu.be/JZuLjFM20KQ

******************************************************

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЧУТНО СИГНАЛ "СЛІДУВАТИ В УКРИТТЯ"?

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).

Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

Зверніть увагу, що метрополітен у разі надзвичайної ситуації насамперед працюватиме як громадський транспорт, щоб довезти людей до безпечного місця. Якщо ви зайдете на станцію, то не розраховуйте, що ви там залишитеся: можливо, вас перевезуть в інше місце.

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

Сигнал «Увага всім» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.
З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.
Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.
За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку.

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою.

ЯК ПОВОДИТИСЯ НА БЛОКПОСТАХ

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

зменшити швидкість автомобіля;
завчасно приготувати документи для перевірки;
вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;
не вести відеозйомку;
без дозволу військових не виходити з автомобіля;
чітко відповідати на питання військових;
бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;
після огляду та дозволу продовжити рух і не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ?

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;
проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;
не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;
знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);
по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:
повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);
у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
Заберіть всередину домашніх тварин.
Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні.
Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Знезараження себе (http://emergency.cdc.gov/radiation)

Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.
Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.
Одягніть чистий одяг.
Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищеперераховані пункти. За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека харчових продуктів та питної води в радіаційній надзвичайній ситуації (*https://www.cdc.gov/nceh/radiation/emergencies/food_water_safety.html)

Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо).

Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека корму для домашніх тварин

Так само, як і їжа людей, корм для домашніх тварин у герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечним для їжі. Витріть миски і килимки для домашніх тварин вологою тканиною або рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека води

Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?

Як виявити ознаки отруєння Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання - кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей - почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.

При гострих отруєннях - головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

Як захиститися?

В приміщеннях:

провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;
не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
намагатись знаходитись на підвищеннях;
слідкувати за напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
змінити верхній одяг;
прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

Як вберегтися від небезпеки мін та боєприпасів.

Правила безпечного поводження у населених пунктах та поза ними під час війни

Під час війни використовується смертоносна техніка та зброя, навіть уламки якої становлять загрозу життю. Будьте вкрай уважними, коли пересуваєтесь пішки, їдете на велосипеді чи авто, особливо, якщо поруч велися бойові дії або розірвався снаряд.

Як необхідно пересуватися?

Намагайтесь рухатися маршрутом, яким нещодавно вже хтось пройшов чи проїхав. Якщо ви на авто, уникайте доріг, на яких ви не бачите інших автівок. Якщо крокуєте, то тільки дорогою, на якій усе видно.

Де можуть бути розташовані небезпечні предмети?

Вибухонебезпечні предмети можуть бути розташовані як близько до вже зруйнованої техніки чи будівель, так і поруч зі снарядами, в кущах чи траві на узбіччі, бути прив’язаними до дерев і навіть навмисно сховані в іграшках, книжках чи за телефонами, які лежать на землі.

Будьте обачні та уважні, не підбирайте предмети на вулиці та не наближайтесь до будь-якої військової техніки, амуніції, снарядів, їхніх уламків та особливо мін і за жодних обставин не чіпайте їх.

Що робити, якщо людина наступила на міну?

Міни активуються від ваги. Якщо раптом людина наступила на міну, то рухатись вже не можна. Не можна намагатися покласти на неї щось важке (як часто роблять у фільмах)! Потрібно одразу кликати на допомогу та дзвонити 101.

Що робити, якщо побачили підозрілі предмети?

Якщо побачили щось підозріле, залишки бойової техніки чи боєприпас, телефонуйте за номером 101 до Служби з надзвичайних ситуацій. Саме вони знешкодять небезпечний предмет та зможуть підтвердити, що тепер ця місцевість/територія є безпечною для пересування.

Поведінка під час воєнного стану:

Фізична безпека дітей під час війни...

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек – фізичних та психоемоційних – ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Служба освітнього омбудсмена зібрала важливі правила безпеки дітей під час війни.

Правила безпеки дитини під час евакуації

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психолог Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.

Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.

Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».

Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.

4. Іграшку-супергероя – з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.

5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.

6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.

7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку або якщо це військові чи представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.

8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.

Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину.

11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою.

Відома журналістка та блогерка Катерина Венжик також пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

Як уберегти дитину від мін та вибухівки

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору – через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне – скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо, рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: «УВАГА, МІНИ!», «DANGER MINES!», «ВНИМАНИЕ, МИНЫ!». Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.

Якщо ваше місто / село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.

Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (телефон 102), пожежна служба (телефон 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

Корисні посилання за темою

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».
Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Новий бот «Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.

Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях. Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.

Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційно-освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

• «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

• поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

• хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна– Україна» з національно-патріотичного виховання;

довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації; • про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН №1/3737-22 від29.03.2022.

• питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

• лист МОН від02.04.2022 р. №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні»

Довідник у разі надзвичайної ситуації або війни:

https://drive.google.com/file/d/1OpC0dzG1wgYpjtQt3pEYmIIzou_YD-GL/view

Пам'ятка. Правила поведінки в умовах воєнного стану.

Правила поведінки в умовах воєнного стану

Пам’ятаи?те, що в критичнии? момент необхідно бути зібраними и? сфокусованими, не реагувати на можливі провокаціі?. Від цього залежить ваша безпека.

Дотримуйтесь порад:

Носіть із собою документ, що посвідчує особу.
Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.
Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, уникайте місць скупчення людей. За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

У жодному разі:

Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними.
Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі.
Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані.
Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами.
Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Фізична безпека дітей під час війни...https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravyla-povedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykh-diy/2022/03/19/

Фізична безпека дітей під час війни: поради фахівців

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек – фізичних та психоемоційних – ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини.. Служба освітнього омбудсмена зібрала важливі правила безпеки дітей під час війни...

Правила безпеки дитини під час евакуації

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків.. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психолог Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно...

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте..

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.

Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.

Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.

4. Іграшку-супергероя – з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.

5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.

6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.

7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку або якщо це військові чи представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.

8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.

Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину.

11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою.

Як уберегти дитину від мін та вибухівки

1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

Інформаційне забезпечення та кібергігієна

Дії:

Не поширюйте інформацію про пересування військ Збройних сил України.

Не поширюйте фейкові новини та не довіряйте сумнівній інформації. Базові знання з інформаційної гігієни можна отримати на безкоштовних курсах «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні» та «Інформаційна безпека» .

Якщо маєте час, пройдіть курс першої медичної допомоги.

Зберіть важливі речі та документи в одному місці. Не забудьте про аптечку.

Кібербезпека: увімкніть двофакторну аутентифікацію на всіх облікових записах, де є така можливість.

Я чую сирену. Що робити?

1) Зберігати спокій!

2) Рухатись в укриття. Може бути кімната без вікон, підвал будинку, ванна. Вимкніть геолокацію в мобільному.

3) Сирена триває 3 хв. Потім повторюється. Поралельно іде інформування населення у соцмережах з усіх можливих каналів про можливість удару з повітря. Припинення сигналу не означає, що потрібно покинути укриття.

4) Про ПОЧАТОК тривоги і її ЗАВЕРШЕННЯ всіх журналістів і блогерів міста повідомляє штаб з НС окремим каналом комунікації, а вони поширюють це в маси. Чекайте інформації, що небезпека минула.

5) Зберігайте режим максимальної тиші в месенджерах. Пише той, хто володіє достовірною інформацією. Решта - слухають!

6) Зберігайте спокій..

https://www.youtube.com/watch?v=Eoz9gP7j3Eg

Безпека дітей під час війни

Сьогоднішня ситуація в країні є дуже стресовою для дітей: постійні сирени, вибухи, знервовані дорослі, військові зі зброєю і, навіть, втрата батьків та рідних. Багато дітей під впливом таких умов мають емоційні зриви, починають істерики, не завжди усвідомлюють свою поведінку.

Безперечно, що в умовах надзвичайних ситуацій внаслідок ведення бойових дійдорослим хочеться знати як це впливає на дітей. Але слід пам’ятати, що не можна тиснути на дитину, змушуючи її розповідати в деталях, як вона себе почуває.

Водночас дуже важливов доступній формі пояснити дитині, що таке війна і як себе слід убезпечувати. Зокрема, необхідно «відпрацювати» поведінку під час воєнних дій: пояснити необхідність миттєвого виконання ваших команд; скласти разом з дитиною «тривожну валізку», пояснити їй, що де знаходиться і для чого потрібне; якщо дитина залишається вдома сама, навчити її алгоритму дій під час повітряної тривоги.

Не слід забувати й про ризик замінувань, причому не лише в зонах безпосередніх бойових дій чи на окупованих територіях. Тому дитину необхідно проінформувати, як поводити себе на вулиці, якщо вона побачила іграшку, невідомий предмет або незвичну річ.

Сучаснідіти маютьдоступ до різноманітних ґаджетів та мережі інтернет, тому зловмисники користуються їх віковою наївністю. Відповідно, слідпопередити юних користувачів про те, що не можна ділитись ні з ким особистою інформацією (про місце проживання, чи сама вдома і т. і.); надсилати на прохання фото техніки чи об’єктів;переходити за пропонованими посиланнями; приєднуватися до груп чи квестів у соцмережах тощо.

Бережімо своїх дітей, адже вони – майбутнє української нації!

Техніка безпеки під час артилерійського обстрілу

Артилерійській обстріл ‒ один з найнебезпечніших видів вогневого ураження. При прямому попаданні снарядів будь-які правила поведінки не допоможуть, але дадуть можливість уникнути або знизити ризик осколкових ушкоджень.

Зазвичай, про початок артилерійського обстрілу можна дізнатися за характерними звуками ‒ віддалений гуркіт, постріли. Якщо чутно свист, а через декілька секунд вибух, це означає що снаряд вибухнув достатньо далеко і є декілька секунд або, навіть, хвилин, щоб знайти укриття.

Якщо під час артилерійського обстрілу ви опинилися на вулиці необхідно:

· Відразу лягти на землю. Бажано, щоб це було заглиблення — яма або канава. Якщо такого поруч немає, намагайтесь притулитися до бордюру, забору або будь-якої бетонної споруди. Це захистить вас від уламків, які після вибуху підіймаються на 20-30 см над землею, та вибухової хвилі.
· Накрити голову руками для захисту від осколків,
· Уникати знаходження біля споруд, які можуть обвалитися від потрапляння снарядів.
· Відкрити трохи рота для того, щоб зберегти себе від контузії.

Якщо ви знаходитесь в будівлі необхідно:

· Спуститися у підвал. У разі відсутності підвалу, або доступу до нього, спуститься на перший поверх до сусідів. Найчастіше снаряди потрапляють у верхні поверхи будівель, тому чим нижче ви будете знаходитись, тим безпечніше. Не можна ховатися в підвалах панельних будинків.
· Триматися подалі від вікон.
· Ні в якому разі не залишатись у під’їздах, на сходових клітках,під арками.
· Сховатися у приміщені з несущими стінами, наприклад, ванна кімната.
· Якщо відомо з якого боку ведеться обстріл, ховайтесь у кімнаті з протилежної сторони.

Якщо ви знаходитесь у міському транспорті, або в авто необхідно:

· Попросити водія зупинити транспортний засіб.
· Покинути транспорт та відбігти від нього та від дороги у напрямку від багатоповерхових будівель
· Лягти на землю та закрити руками голову

Важливо пам’ятати, що власний автомобіль не захистить вас від обстрілу. Втекти на ньому ви не встигнете. При потраплянні снаряду або уламків може загорітися бензобак.

Під час артилерійського обстрілу не можна використовувати для укриття:

· під’їзди, невеликі прибудові споруди.
· Багатоповерхові та багатоквартирні будинки
· місця під транспортними засобами
· підвали непристосовані для укриття (в яких немає вентиляції, запасних виходів та т.п)
· стіни офісів, магазинів та торгівельних центрів ( багата кількість скла може бути небезпечнішою ніж уламки та осколки)
· річки, фонтани, басейни

Під час обстрілу можна ховатися:

· у бомбосховищах,
· у підземних переходах,
· у метро,
· у ямах, канавах траншеях,
· притулившись до високого бордюру,
· у підвалі будинків старої побудови,
· у підземному льосі, силосній ямі чи у чомусь подібному
· в оглядовій ямі відкритого гаража чи СТО..

Після закінчення обстрілу зачекайте декілька хвилин перед тим, як залишати своє укриття. Будьте обережні та пильні! Уважно дивіться під ноги. Вибухові елементи могли не вибухнути, але якщо їх зачепити станеться вибух. В жодному разі не підіймайте з землі предмети, призначення яких не знаєте. Це можуть бути вибухонебезпечні снаряди.

Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій, зокрема до війни?

У надзвичайних ситуаціях діти є одними з найбільш вразливих учасників подій.

Тому батькам варто заздалегідь підготувати дитину до небезпеки – і це не лише про війну, а й про повінь, пожежу, землетрус тощо.

"Українська правда. Життя" вже пояснювала, як збирати "валізку безпеки" з дітьми та як евакуюватися зі шкіл у випадку повномасштабної війни.

Однак перш ніж діяти, необхідно завчасно поговорити з дитиною у спокійній атмосфері.

Фото: Nadezhda1906/Depositphotos

✅ Обов'язково важливо наголошувати, що ви говорите про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб "натренувати м’яз безпеки" та відчувати свою силу в будь-якій ситуації.

"Дітей важливо готувати до надзвичайних ситуацій для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої ситуації, не була шокуючою та травматичною.

Підготовка робить стрес дитини "експертним", виводить дитину та дорослого зі стану травматичної безпорадності та вразливості. Ми протиставляємо тривозі продуктивні дії", – пише психологиня.

✅ Дітей потрібно підготувати до надзвичайних ситуацій заздалегідь тa y cпoкiйнiй oбcтaнoвцi.

Важливо почати розмову, коли вся сім'я збирається разом, ідеально сісти в коло, щоб увага рівномірно була розподілена між усіма членами ciм’ї.

✅ Важливо, щоб батьки говорили спокійно та досить повільно, спостерігаючи за змінами пози та реакціями дитини.

✅ Кожному члену сім’ї варто призначити його власну відповідальність, зробити кожного "супергероєм безпеки".

✅ Важливо розповісти дітям, як колись ви переживали складний досвід небезпеки і впоралися з ним, але не були готові, тому витратили важливий час та сили.

І ви впоралися б легше, якби знали правила, тож дуже сподіваєтеся, що дітям ці знания ніколи не знадобляться, але всі супергерої мають це знати.

✅ Важливо легітимізувати страх дитини i самим сказати: мені іноді буває страшно, коли я бачу у фільмах пожежу чи думаю про землетрус. Коли думаю про те, що щось може нам загрожувати.

Але я дорослий, i зараз у мене багато знань та сили. І ми разом, ми знаємо правила i з усім впораємось.

Безпека для дітей під час війни

https://www.youtube.com/watch?v=MfL1wRSkFwE

Перетворення підвалу в укриття:

Краще обрати підвал з бетонною стелею та міцними стінами.
Якщо це приватний підвал твоєї родини, разом з батьками вздовж стін побудуйте міцні та місткі полиці, щоб можна було їх використовувати як багатоярусні ліжка або лавки.
Продумай аварійний вихід з підвалу або облаштуй його, якщо це можливо.
Облаштуй вентиляцію підвалу, обміркуй можливість встановлення додаткової вентиляції з труби діаметром приблизно 150 мм.
Якщо у підвалі є обігрівач – облаштуй під ним вогнетривку підлогу (використовуй цеглу або подібні матеріали).
Постели дерев’яну підлогу (дерев’яні дошки або паркет) для збереження тепла.
Якщо у підвалі є вікна, підготуй мішки. Їх можна буде наповнити піском та закрити вікна зсередини на випадок вибухів назовні.
Підготуй переносну газову плиту та керосинову лампу.
Тримай частину припасів (їжа, вода), теплого одягу та речей першої необхідності у підвалі.
Підготуй бочку об’ємом 40 літрів або інший резервуар для води.
Підготуй туалет (можна використовувати відро з кришкою).
Якщо ти живеш у багатоповерхівці, твої сусіди, вірогідно, також використовуватимуть підвал як укриття, тож ви можете об’єднатися:
Декількох обігрівачів буде достатньо для всього підвалу – розташуйте їх біля вікон, які забезпечать освітлення і через які, в разі потреби, можна буде вивести димоходи обігрівачів;
Ви зможете використовувати одне приміщення для зберігання їжі, інше в якості туалету; готувати їжу разом і разом поповнювати запаси води та провіанту.

Що робити у надзвичайній ситуації?

● Якщо тобі потрібна допомога, ти травмований або тобі загрожують інші неочікувані загрози / небезпека – зателефонуй 101.

● Якщо ти почув по радіо / телебаченню, або отримав телефонне повідомлення про надзвичайну ситуацію, що склалася або насувається, виконуй інструкції.

● Мінімізуй кількість телефонних викликів друзям та рідним – це може перевантажити або заблокувати лінії зв’язку.

● Залишайся спокійним та сфокусованим, зосередься.

● Нікуди не їдь без важливої причини.

Телефонуй 101 якщо тобі необхідна допомога, ти зазнав поранень або для тебе існує інша загроза / небезпека.

Міни — вибухонебезпечні залишки війни.

Міна – це боєприпас, що встановлюється під землею, на землі чи поблизу землі або іншої поверхні і призначений для вибуху, спричиненого присутністю, близькістю чи контактом людини або транспортним засобом.

● Міну майже неможливо побачити!

● Міни, знайдені в Україні, виготовлені з металу або пластику і є переважно зеленого кольору (для маскування).

● Протипіхотні міни, як правило, детонують при наступі або у випадку зачеплення, зірвання натягнутого дроту (розтяжки).

● Протитранспортні міни більші за розміром, ніж протипіхотні міни. Зазвичай вони детонують при застосуванні достатнього тиску на неї. Це залежить від типу міни. Міни рідко встановлюються поодинці – там, де є одна, там можуть бути й інші! Небезпеки, які несуть міни для тебе:

● Людина, яка постраждала під час поводження з вибухонебезпечними предметами, може травмуватися, а саме – втратити кінцівки, зір, слух та навіть життя..

● Людина, яка постраждала від міни або боєприпаса, все життя відчуватиме психологічну напругу, постійний страх, невпевненість у собі.

● Вибухонебезпечні предмети призводять до руйнівних наслідків не лише для тебе як особистості, але й для інших: руйнуються будинки, лікарні, школи, заміновані поля несуть загрозу для людей, що працюють у сільському господарстві тощо. Чи можливо розпізнати заміновані території?

Завжди довіряй попереджувальним знакам!

Дитяча абетка безпеки!

https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY