Інновації

Впровадження  інноваційних  технологій

« Казкова фізкультура» М. Єфименка

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет ("пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Методика оздоровчо – корекційної гімнастики «Богатир» для дітей дошкільного віку Ю. Коржа

Суть технології.Автор в своїй методиці пояснив необхідність використання комплексів вправ, які спрямовані на:

Корекцію, розвиток і удосконалення ОРА( автор пропонує використовувати певні комплекси, які в своїй послідовності мають ускладнення. Серед пропонованих вправ є вправи, які слід виконувати зі спеціальним гумово – паралоновим оснащенням. Але розроблена і значна кількість вправ, які не вимагають використання даних тренажерів).

Профілактика виникнення плоскостопості.

Профілактика виникнення порушень хребта..

«Елементарне музикування» за методикою Карла Орфа

Суть технології. Карл Орфа вважав, що головне, чого мають домогтися педагоги, це навчити ди­тину любити музику. Задля цього у кожного малюка потрібно розвинути музичні здібності, які у певній мірі є абсолютно в усіх і, зазвичай, проявляються лише тоді, коли дитина виступає не як пасивний слухач, а як творець музики, її активний діяч. Педагоги, залучаючи дітей до активної діяльності, спонукають їх до розкриття своїх мовленнєвих, музичних та танцювальних здібностей.

Педагогічна спадщина В. Сухомлинського в морально-екологічному вихованні дітей

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В. Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Нетрадиційні техніки малювання в роботі з дошкільниками

Суть технології. Нетрадиційна техніка малювання - це новий напрямок у мистецтві, яке допомагає розвинути дитини всебічно. Нетрадиційна техніка малювання в роботі з дітьми сприяє розвитку дитячої художньої обдарованості. Цю техніку малювання розробляли такі дослідники як: Р.Г. Казакова, Т.І. Сайганова, Е.М. Сєдова, В.Ю. Слєпцова, Т.В. Смагіна, А.А. Фатєєва, Г.Н. Давидова. Вони змогли довести, що ця техніка необхідна для розвитку дошкільника.

Блоки Дьєнеша

 Суть технології. Логічні блоки Дьєнеша представляють собою набір з 48 логічних блоків, які розрізняються чотирма властивостями: - формою (круглі, квадратні, трикутні, прямокутні), - кольором (червоні, жовті, сині), - розміром (великі і маленькі), товщиною (товсті і тонкі). В наборі немає жодного однакового блоку (фігури). Маленьких дітей більшою мірою приваблюють логічні блоки, оскільки вони забезпечують виконання більш різноманітних предметних дій. Взагалі дана теорія створена Дьенешем для дітей віком від 3 до 8 років.
Перш ніж приступити до ігор і вправ, надайте дітям можливість самостійно познайомитися з логічними блоками. Нехай вони використовують їх на свій розсуд у різних видах діяльності. У процесі різноманітних маніпуляцій з блоками діти встановлюють, що вони мають різну форму, колір, розмір, товщину. Загострювати увагу дітей на терміні «блок» не має сенсу, адже у сприйнятті дитини блок передусім носій форми, тобто геометрична фігура. Тому в спілкуванні з дітьми доцільніше користуватися словом «фігура», хоча цілком допустимо і використання слова «блок».
Після такої самостійного знайомства з блоками можна перейти до ігор і вправ.

Лялька як персона

Суть технології. Методика “Persona Dolls”, яку розробили в США в 1950-х роках, дозволяє ефективно і весело вирішувати питання дискримінації, збагачувати словниковий запас і займатися питаннями рівноправності. Ляльки та історії ляльок розвивають у дітей емпатію, можливість оцінити глузування, причіпки, знущання, біль несправедливого ставлення, а також фізичне насильство.

Мета методики – навчити дітей відстоювати себе, якщо вони бачать несправедливе або упереджене ставлення. Методика передбачає проведення систематичних занять із дітьми з використанням «ростових» ляльок з індивідуальними особливостями: стать, колір шкіри, розмір, колір волосся, фізичні обмеження та ін. Як правило, вона 70 см заввишки. Кожна лялька має свою життєву історію, сім’ю, смаки, уподобання, страхи тощо. На занятті педагог знайомить дітей із лялькою, описує ситуацію, яка з нею «сталась». Допомагає дітям сформулювати свої запитання щодо особливостей ляльки або ситуації, в яку вона нібито «потрапила», усвідомити і висловити емоції з цим пов’язані, обговорити, як можна діяти в цій ситуації тощо. Заняття проходить в колі, важливим моментом є фізичний контакт із лялькою на початку і наприкінці заняття, лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Ляльки «приходять на гостини» до дітей тільки на спеціальні заняття.

Фінансова освіта дітей дошкільного віку «Афлатот»

     Завдання соціальної і фінансової освіти визначені у вітчизняних нормативних документах (Базовому компоненті дошкільної освіти та Програмах, рекомендованих МОН): формувати елементарні економічні знання у дітей від 3-х до 6-ти років; учити розуміти та цінувати навколишній  предметний світ (як результат людської праці), помічати рукотворну красу, ставитися до неї з повагою; формувати ціннісне ставлення до таких якостей людини-господаря, як : бережливість, раціональність, економність, працелюбність; розвивати емоційну сферу, здатність розрізняти почуття інших людей, формувати позитивну самооцінку.

Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації

      Один із способів покращення пам’яті дитини – це мнемотехніка (або мнемоміка) - сукупність прийомів і способів, що спрощують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті.

В першу чергу треба правильно поставити завдання:

1. Інформація повинна правильно сприйматися. Тобто акцентуємо увагу на зорових, слухових, тактильний, смакових відчуттях та нюх. Під час занять необхідно використовувати різні речі, направлені на тренінг відповідних почуттів.                                                

2. Треба сформувати й розвити навички запам’ятовування різноманітної інформації.

Найефективнішими вважаються такі методики:

- «крокирування» (з франц. «сroquis» - креслення, схема, нарис);

- «ейдетизм» – використання образного мислення;

- метод «нісенітниці» - використання асоціативних ланцюжків;

- трансформація;

- метод Цицерона;

- метод опор.

3. Необхідно навчити малюка контролювати власну уяву, щоб вона йому підкорялася. Також існує безліч чудових вправ, які направлені на розвиток інтелекту дитини.

     Час для занять мнемотехнікою

Перші заняття можна починати ще в ранньому віці, але ефективніше це робити приблизно у 4-5-річному віці, коли дитина вже може активно та вільно розмовляти.

Як проводити заняття?                                                                   

Спеціалісти рекомендують це робити покроково:

1. Протестуйте зорову та слухову пам'ять дітей, а також їх уважність.

2. На основі результатів укладається план занять (приблизно 10-12 «уроків», що лежать в основі мнемотехніки).

«Хованки»

Гра з тактильними дощечками, яка спрямована на покращення тактильного сприйняття у дітей.

Дитині зав’язують очі (або можна накрити дощечку платком) та дають одну з дощечок, щоб дитина її обмацала і запам’ятала. Потім розкладається 10-12 подібних дощечок, серед яких дитина навпомацки повинна знайти «свою».

«Чарівне коло»

Гра спрямована на розвиток вміння дітей зосереджуватися.

Ведучий (вихователь) малює коло діаметром приблизно 25 см, а всередині нього – зірочку. Діти повинні зосередити увагу («промінчик власної уваги») на зірочці (секунд 10-30), потім вихователь «переносить» увагу дітей на метелика, хрестик, гачечок тощо, а в кінці – на цяточку. На кожному предметі «промінчик уваги» тримається так само 10-30 секунд.

«Не впусти!»

Гра із сірниками, що спрямована на розвиток дрібної моторики у дітей.

Висипте сірники з коробки та поставте сам коробок та кришечку на ребро паралельно один одному. Дитина повинна взяти 4 сірники вказівним та великим пальцями правої руки та обережно покласти їх на коробок. Далі, якщо вдалося, необхідно те саме зробити, але вже лівою рукою. Перекладаємо сірники з ребра коробочки на кришечку. Якщо все виходить успішно, поступово міняємо вказівний палець на середній, безіменний та мізинець. За правилами гри, якщо навіть один сірник падає, то все необхідно починати спочатку. Якщо із чотирма сірниками гра вдалася, то можна збільшувати кількість сірничків по одному. Досвід показує, що максимально дитина може справитися із вісьмома сірниками.

«Слухачі»

Гра спрямована на розвиток вміння дітей зосереджуватися.

Дітям задають завдання прислухатися до тих звуків, які «знаходяться» лише в ігровій кімнаті, потім перенести «слухову увагу» на ті звуки, які можна почути в садочку, потім на вулиці – у дворі садочка, потім – ті звуки, які можна почути на дорозі.

«Роби, як я!»

Гра із сірниками, яка спрямована на вдосконалення навиків уваги у дітей. Це стає можливим через постійне повторення варіантів гри.

Грати необхідно в парі. Дітям дається по 6 сірників. Один з них (ведучий) викладає з сірників певну фігуру, далі на мить показує її своєму партнерові. Той в свою чергу повинен із власних сірників скласти таку саму фігуру, не дивлячись на зразок, тобто по пам’яті. Далі діти міняються. Якщо у дітей все чудово виходить, то кількість сірників для складання фігури збільшується до 12-15 штук.