Анкетування батьків щодо організації харчування в ЗДО:

https://docs.google.com/document/d/1GQDDA7v--4FA50rF2ZdPlssX4E-X6IJR3fAta52Udcw/edit?usp=sharing

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ НАССР У ЗДО

Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.

Контроль, що реалізується в рамках створеної системи менеджменту, передбачає відпрацювання пакету документів і їх неухильного виконання.

Сюди входять:
* Вимоги, яким повинні відповідати наявні в харчоблоці ДНЗ посуд, кухонний інвентар і обладнання;
* Вимоги, які пред'являються до кулінарних виробів і харчових продуктів на етапах споживання, приготування, зберігання;
* Вимоги, які регламентують безпеку на етапах приготування їжі (за видами харчової продукції);
* Перелік ККТ (критичних контрольних точок) на етапах виготовлення:
Харчової продукції;
Придбання харчової сировини;
Контролю упаковки, в якій знадходять продукти;
* Порядок контролю ККТ на етапі приготування їжі;
* Алгоритм дії посадової особи при виявленні відхилень фактичних параметрів від встановлених.

Впровадження системи НАССР  –є гарантом якості в громадському харчуванні. ХАССП в дитячих садках і освітніх установах –це не просто міра для проходження перевірок контролюючих органів, а важливий інструмент для контролю безпеки харчування дітей поза домом. На відміну від дорослих, у них немає вибору, де харчуватися і як харчуватися, тому, адміністрація цих установ зобов'язана на законодавчому рівні розробити, впровадити і постійно підтримувати принципи системи HACCP. 
Реалізація згаданої концепції дозволяє домогтися наступних позитивних моментів:
* В обов'язковому порядку контролюється сировина, що поставляється в ДНЗ для приготування їжі для дітей;
* Існує можливість документального контролю, які проби проходила сировина, перед тим, як потрапити на стіл до дитини;
* Здійснюється жорсткий контроль за умовами її приготування в частині дотримання вимог санітарії та гігієни:
* Своєчасна і якісна дезінфекція інвентарю, приміщення їдальні і кухні;
* Особиста гігієна персоналу;
* Правильне прибирання відходів і сміття;
* Відсутність комах;
* Продукти, які не відповідають за якістю тим, з яких дозволено готувати їжу дітям, повертаються постачальникам або утилізуються;
* Жорсткий контроль за зберіганням продуктів і напівфабрикатів.
Комплекс цих заходів допомагає захистити дитину від різних захворювань, включаючи харчові та алергічні отруєння.

Що перевіряється:

1. Планування виробничих та допоміжних приміщень.

Перевірка планування потоків руху персоналу та продуктів на предмет перехресного забруднення. Вплив ґрунту та навколишнього середовища на безпечність продуктів.

2. Територія, обладнання та технічне обслуговування.

Стан облаштування території, стан дверей, підлог та стін виробничих приміщень. Інспектори перевірять чи калібрується обладнання згідно специфікацій.

3. Планування та стан комунікацій.

Перевірка наявності діючої вентиляції, стану систем водопостачання та водовідведення. Належне освітлення виробничих зон.

4. Безпечність матеріалів для переробки харчових продуктів.

Державні аудитори перевірять, яка саме вода використовується у приготуванні харчових продуктів, льоду та пару, чи всі допоміжні матеріали є безпечними.

5. Чистота поверхонь, процедури прибирання приміщень.

Перевірка миючих засобів, частоти та графіку прибирань. Інспектор перевірить де саме зберігаються засоби для прибирання та інвентар.

6. Здоров’я та гігієна персоналу.

Перевірка медичних книжок, наявності спецодягу та проведення гігієнічного навчання. Наявність правил миття рук, паління, відвідування туалетів.

7. Поводження з відходами виробництва.

Державний інспектор перевірить, де накопичуються та як саме утилізуються відходи виробництва. Наявність та маркування контейнерів для відходів, їх миття та дезінфекція.

8. Контроль шкідників.

Буде перевірено яким способом підприємство запобігає проникненню шкідників на територію потужності, чи розроблені засоби профілактики та боротьби зі шкідниками.

9. Зберігання та використання токсичних речовин.

Якщо на підприємстві використовуються токсичні сполуки, то інспектор перевірить чи розроблені правила приймання, зберігання та застосування цих речовин.

10. Контроль постачальників.

В ході аудиту будуть перевірені процедури моніторингу ризиків та вхідного контролю харчових продуктів, отриманих від постачальників.

11. Зберігання та транспортування.

Інспектор перевірить умови зберігання продуктів, контроль за строками придатності та температурні режими транспортування готової продукції.

12. Контроль технологічних процесів.

Перевірка ключових параметрів технологічних процесів, наявності контрольних точок та процедур контролю за невідповідними харчовими продуктами.

13. Маркування харчових продуктів.

Аудитор проінспектує маркування для готової продукції, наявність строків зберігання та дати виробництва продукції.

Вимоги щодо забезпечення санітарного законодавства на харчоблоках закладів освіти відображені в наступних документах:

• Державні санітарні правила та норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01,
•  Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за № 661/10941.
• Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 року № 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 травня 2006 року за № 523/12397,
• ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти, ДБН В.2.2-3-2018 Заклади освіти.

Безпека харчових продуктів - це проблема, яка завжди буде турбувати споживачів. Одним з надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів є система НАССР.

НАССР - Hazard Analysis Critical Control Points - система, що дозволяє передбачити оцінити ризики і запобігти випуск небезпечної харчової продукції, тим самим, забезпечити споживачам гарантії безпеки продукції. Система НАССР є науково-обґрунтованою системою, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації і контролю небезпечних факторів: біологічного, хімічного і фізичного походження, починаючи від сировини до обігу та споживання готової продукції.

На сьогоднішній день застосування принципів НАССР є обов'язковою вимогою законодавства ЄС, США, Канади, Японії та багатьох інших розвинених країн світу.

Користь від впровадження НАССР

• Оптимізація процесів виробництва на всіх етапах технологічних процесів;
• Раннє виявлення невідповідностей і можливість виключення їх впливу в майбутньому;
• Раціональне використання обладнання і матеріальних ресурсів;
• Відповідність кінцевого продукту всім вимогам клієнта (споживача), в тому числі показниками якості та безпеки;
• Виконання вимог законодавства України, які передбачають впровадження системи НАССР на всіх підприємствах харчової галузі;
• Можливість виходу на Європейський і світовий ринки.

У чому складність самостійно впровадити НАССР

Без досвіду роботи з системою НАССР або спеціального навчання, вкрай складно вибрати потрібну інформацію з безлічі посібників і статей. Буде потрібно від 1 до 6 місяців, в залежності від рівня знань нормативних вимог та залучення персоналу в процес розробки і впровадження. Найм окремої трудової одиниці буде оптимальним рішенням для розробки НАССР своїми силами.

Оскільки система НАССР є предметом державних перевірок, то недостатньо розробити документацію. Потрібно описати і налагодити процеси таким чином, щоб надати докази того, що ці процеси дозволяють випустити безпечну продукцію. Чи вистачить у співробітників Вашої компанії знань і досвіду для виконання цих робіт?

Для прискорення і гарантії точності результату, ми радимо скористатися послугами професійного консультанта.

Кому потрібен НАССР

1. Виробникам харчової продукції.
2. Будь-яким підприємствам (точках) громадського харчування (дитячі садки, шкільні їдальні, інтернати, лікарні тощо)
3. Переробникам продовольства.
4. Фірмам, зайнятим зберіганням, упаковкою, фасуванням та транспортуванням готової продукції.
5. Всім торговим компаніям, що реалізують продукти харчування.
6. Сільгоспвиробникам сировини: агрохолдингам, агрофірмам, фермерським господарствам, товариствам і кооперативам.
7. Виробникам кормів, ветеринарних препаратів, добрив, пестицидів.
8. Виготовлювачам чистячих і дезинфікуючих засобів, обладнання для харчової та торгової сфер.

Перевірки Держспоживслуби.

Наявність лише розроблених документів не є панацеєю, тому що система повинна ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів.

Виконання цих вимог є обов'язковим через прийнятого Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» », який 20 вересня 2015 вже вступив в силу.

У гіршому випадку, за невиконання цих обов'язків, українські оператори ринку отримають штраф, який для юридичних осіб становитиме 30 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - 15 і зупинку роботи потужностей.

Нормативно-правові акти, які зобов'язують операторів ринку розробити та впровадити систему НАССР:

Закон України № 771 «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» (ст.20, 21);

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)»;

На базі концепції НАССР було розроблено декілька стандартів, які застосовуються в окремих країнах або в окремих ланках харчового ланцюга.

Найбільш вживаним є стандарт ISO 22000: 2018 «Системи управління безпекою харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга », розроблений Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Його вимоги можуть бути використані для створення системи управління безпечністю харчових продуктів всіма організаціями, безпосередньо або опосередковано беруть участь у харчовому ланцюзі.