Розуміємо, що важко, але надважливо зараз зберігати голову холодною і намагатись не піддаватись паніці! Ми підготували для Вас корисні поради, що допоможуть зберегти життя та здоров'я!..

Рекомендації щодо проведення бесід із здобувачами фахової передвищої, вищої освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації. 

Дії населення в умовах виникнення НС

Поради в кризовій ситуації для цивільних

Перша психологічна допомога

Консультативна група кафедри психології ДТЕУ

Інформаційне забезпечення та кібергігієна

Дії: 

Не поширюйте інформацію про пересування військ Збройних сил України. 

Не поширюйте фейкові новини та не довіряйте сумнівній інформації. Базові знання з інформаційної гігієни можна отримати на безкоштовних курсах «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в Інтернеті та на телебаченні»  та «Інформаційна безпека» . 

Якщо маєте час, пройдіть курс першої медичної допомоги. 

Зберіть важливі речі та документи в одному місці. Не забудьте про аптечку. 

Кібербезпека: увімкніть двофакторну аутентифікацію на всіх облікових записах, де є така можливість.

 Я чую сирену. Що робити? 

1) Зберігати спокій! 

2) Рухатись в укриття. Може бути кімната без вікон, підвал будинку, ванна. Вимкніть геолокацію в мобільному. 

3) Сирена триває 3 хв. Потім повторюється. Поралельно іде інформування населення у соцмережах з усіх можливих каналів про можливість удару з повітря. Припинення сигналу не означає, що потрібно покинути укриття. 

4) Про ПОЧАТОК тривоги і її ЗАВЕРШЕННЯ всіх журналістів і блогерів міста повідомляє штаб з НС окремим каналом комунікації, а вони поширюють це в маси. Чекайте інформації, що небезпека минула. 

5) Зберігайте режим максимальної тиші в месенджерах. Пише той, хто володіє достовірною інформацією. Решта - слухають! 

6) Зберігайте спокій.

Посилання:

Підтримати українську армію можна тут: Повернись живим

Читати новини можна тут: Суспільне Новини, Українська правда, НВ, LIGA.net, Радіо Свобода. Не забувайте перевіряти інформацію та джерела.

Дізнатися більше про курси першої медичної допомоги можна тут: Червоний Хрест України. 

Дізнатися більше про те, як діяти в кризових ситуаціях, можна у телеграм-боті: https://t.me/Hotovyi_do_vsioho_bot

Офіційні державні канали для отримання інформації:

• Генеральний штаб Збройних сил України
• Офіс Президента України
• Кабінет Міністрів України
• Міністерство оборони України
• Міністерство внутрішніх справ
• Національна поліція України 
• Київська міська державна адміністрація
• Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС)
• Державна прикордонна служба України
• Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки 
• Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України
• Сухопутні війська ЗС України
• Військово-морські сили ЗСУ
• Територіальна оборона ЗСУ
• Міністерство інфраструктури України
• Укрзалізниця
• Украерорух
• Укравтодор
• Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
• Адміністрація морських портів України
• Міжнародний аеропорт “Львів” 
• Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ)

Друзі, зберігайте спокій, підтримуйте армію та бережіть себе

Слава Україні!

Поради для населення в умовах воєнного стану

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
• знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
• уникати місць скупчення людей;
• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується: 

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
• спостерігати за ходом бойових дій;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними людьми;
• носити армійську форму або камуфльований одяг;
• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Підготовка оселі:

• нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
• по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
• при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більше його висоти;
• зробити вдома запаси питної та технічної води;
• зробити запас продуктів тривалого зберігання;
• додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
• підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;
• підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
• підготувати (закупити)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
• підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
• особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;
• при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється: 

• перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
• збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
• намагатися розряджати і розбирати;
• виготовляти різні предмети;
• використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
• приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

 "Екстрена валізка"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

• копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
• кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
• дублікати ключів від будинку і машини;
• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
• засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
• ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
• компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
• багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);
• ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
• декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
• рулон широкого скотчу;
• упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
• шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;
• блокнот і олівець;
• нитки та голки;
• аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
• одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
• міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
• засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
• приналежності для дітей (якщо необхідні);
• посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
• запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
• запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів. 

ЦЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ ТА ВМІТИ КОЖНИЙ

Пропонуємо найперші - найпростіші поради:

Порада 1. Виходячи з дому завжди беріть із собою хоча б один із документів - паспорт, посвідчення водія, студентський квиток, пенсійне посвідчення.

Порада 2. Ваші найближчі повинні знати, як діяти за непередбачуваних обставин, куди  йти і де вам всім зустрітись. Діти повинні знати не тільки номери телефонів батьків але і завчити номери телефонів когось із знайомих чи інших родичів.

Порада 3. Візьміть за правило тримати мобільний телефон, так би мовити, на тілі (в чохлі на поясі, на декоративній стрічці на шиї або, хоча б, у кишені) і привчайте до цього своїх дітей.

Порада 4. Придбайте для всієї родини ідентифікаційний браслет і носіть його на руці. На браслеті вказується група крові контактний телефон, а неповнолітнім додатково ім'я, прізвище та домашня адреса.

Порада 5. Вдома зберіть найнеобхідніші речі. Спакуйте все зібране в одну сумку, яку тримайте поблизу виходу з помешкання. Гроші та найцінніші документи зберігайте разом в потаємному але доступному місці.

Порада 6. Створіть мінімальний запас продуктів харчування та питної води. Не закладайте до запасу продукти, які швидко псуються.

Порада 7. Приготуйте резервний запас ліків.

Порада 8. Якщо ви маєте власне авто, намагайтеся тримати паливний бак максимально заповненим.

Порада 9. Регулярніше переглядайте і слухайте випуски новин, особливо місцевого радіо та телебачення.

Порада 10. Приберіть з балконів та інших місць вашого помешкання легкозаймисті матеріали.

Порада 11. Намагайтеся обходити місця масового скупчення людей, де проходять мітинги та інші акції, не беріть в такі місця дітей.

Порада 12. Не ігноруйте наказ про екстрену евакуацію. Покидаючи помешкання, перекрийте газ і воду, вимкніть електроенергію, зачиніть вікна і кватирки, виведіть із собою рідних, заберіть підготовлені речі, медикаменти, гроші, цінності та документи. Надійно замкніть двері. Постарайтесь повідомити про небезпеку сусідів та знайомих.

Ми не хочемо залякати вас цими порадами, наша мета є іншою. Завжди треба бути готовими усвідомлено зарадити собі і своїм найближчим.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

У сім'ї треба розробити план дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій чи обставин. В усіх членів сім'ї повинні бути номери телефонів, адреси електронної пошти один одного для термінового зв'язку. Подбайте про наявність коштів на телефонах. Ці ж номери та адреси повинні бути у вчителів школи чи дитячого садочка, де навчаються ваші діти, на роботі, у ваших родичів і близьких, знайомих.

Необхідно домовитися про те, кому дзвонити в екстреній ситуації. Краще за все вибрати родича, що живе на іншому кінці міста, тому що при теракті або при НС в мікрорайоні часто переривається зв'язок, внаслідок чого додзвонитися один до одного неможливо.

Родичу, який живе в іншій частині міста (села), у разі лиха треба повідомити, де ви знаходитесь, в якому ви стані, чи все з вами гаразд. Він передасть цю інформацію членам вашої родини.

Обов'язково призначте місце зустрічі, де ви зможете зустрітися з членами вашої родини в екстреній ситуації. У разі евакуації, обов'язково візьміть із собою ваш набір предметів першої необхідності та документи.

Набір для виживання

У кожній сім'ї необхідно мати готовий і упакований набір предметів першої необхідності. Він може суттєво допомогти в разі екстреної евакуації або забезпечити виживання сім'ї, якщо лихо застало її у будинку.

Для пакування речей скористайтеся водонепроникними сумками чи рюкзаками, що застібаються на «блискавки». Комплект повинен бути максимально компактним, щоб його легко можна було захопити із собою.

Орієнтовний перелік речей, які можуть забезпечити виживання щонайменше протягом 72 годин

• Протигази з додатковими фільтрами, дитячі протигази, киснева маска, респіратори.
• Аптечка: анальгін, ацетилсаліцилова кислота, гіпотермічний (охолоджуючий) пакет, сульфацил натрію, пакет кровоспинний, бинт стерильний, бинт нестерильний, лейкопластир бактерицидний, серветки кровоспинні, розчин брильянтового зеленого, бинт еластичний трубчастий, вата, нітрогліцерин, пристрій для проведення штучного дихання, аміаку розчин, вугілля активоване, корвалол, ножиці.
• Суха їжа (галети, печиво), енергетичні батончики, горіхи, мультивітаміни¼.
• Казанок.
• Запас води.
• Предмети гігієни.
• Запальнички та герметично запаковані сірники, свічки, сухий спирт.
• Два ліхтарі з додатковими батарейками.
• Міцна довга мотузка.
• Ніж.
• Комплект столового приладдя.
• Радіоприймач.
• Дощовики, одяг, шкарпетки, капелюхи, сонцезахисні окуляри, рукавички, водонепроникне взуття.
• Голки, нитки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ВИЯВЛЕННІ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ МОЖЕ ВИЯВИТИСЯ САМОРОБНИМ ВИБУХОВИМ ПРИСТРОЄМ

Якщо ви виявили підозрілий предмет - не залишайте цей факт без уваги!

Не чіпайте «нічийні» пакети (сумки, коробки і т.д.) і не підпускайте до них інших.

Повідомте про знахідку співробітнику поліції.

• не розпаковуйте знахідку;
• зафіксуйте час виявлення знахідки;
• постарайтеся зробити так, що б люди відійшли якнайдалі від ймовірно небезпечної знахідки;
• обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи;
• не забувайте, що ви є основним очевидцем.

Пам'ятайте! Зовнішній вигляд предмета може приховувати його справжнє призначення. Як камуфляж для вибухових пристроїв використовуються звичайні сумки, пакети, згортки, коробки, іграшки і т.п.

Ви відповідаєте за життя і здоров'я ваших дітей. Роз'ясніть дітям, що будь-який предмет, знайдений на вулиці або у під'їзді, може становити небезпеку для життя.

Не проводьте самостійних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями, - це може призвести до їх вибуху, жертв, травмувань, руйнувань.

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО ВИ ПОТРАПИЛИ В ПЕРЕСТРІЛКУ

Якщо стрілянина застала вас на вулиці:

• відразу ж ляжте і озирніться, виберіть найближче укриття і проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть слугувати виступи будівель, пам'ятники, бетонні стовпи, бордюри, канави і т.д. За першої ж нагоди сховайтеся в під'їзді житлового будинку, в підземному переході, підвалі і дочекайтеся закінчення перестрілки;
• прийміть заходи з порятунку дітей, при необхідності прикрийте їх своїм тілом.

Якщо стрілянина застала вас удома:

• сховайтеся у ванній кімнаті і ляжте на підлогу, оскільки перебувати в кімнатах з вікнами небезпечно.

ПРИ ОТРИМАННІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЕВАКУАЦІЮ

Якщо інформація про початок евакуації застала вас у квартирі:

• візьміть документи, гроші, цінності;
• вимкніть електрику, газ, воду, погасіть в печі (каміні) вогонь;
• надайте допомогу в евакуації літнім та тяжкохворим людям;
• зачиніть вхідні двері на замок;
• повертатись у приміщення можна лише після дозволу відповідних осіб.

ТЕРОРИЗМ

Терористичні дії можуть бути різними, тому слід дотримуватись певних правил і порад щодо дій при виникненні терористичного акту: вибуху, підпалу, стрілянини на вулиці, захоплення в заручники.

Про можливу небезпеку вибуху можна судити за наступними ознакам:

• невідомий згорток або предмет, що лежить на станції метро, в транспортному засобі, чи при вході у будинок;
• дріт або шнур, натягнуті в несподіваному місці;
• дроти або шматки ізоляції, що звисають з- під кузова машини;
• посилка або бандероль, що прийшла поштою від невідомої особи або з незрозумілою зворотною адресою.

В жодному разі не можна самостійно діяти, опираючись тільки на власні підозри. Треба негайно повідомити про це водія автобуса, провідника у поїзді, звернутись до співробітника міліції, чергового по станції, подзвонити до служби порятунку за номером «101».

Пам'ятайте, інколи людська уважність і небайдужість можуть врятувати життя багатьом.

ЯКЩО ВИ ОТРИМАЛИ ПОГРОЗИ ТЕРОРИСТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ ЧИ ПИСЬМОВО

• постарайтеся дослівно запам'ятати розмову і зафіксувати її на папері;
• по ходу розмови визначте стать, вік, особливості мови того, хто телефонував (голос, темп мови, вимова, манера розмовляти і т.д.);
• зверніть увагу на звуковий фон (шум, голоси);
• визначте характер дзвінка (міський або міжміський);
• зафіксуйте точний час початку розмови та її тривалість;
• якщо телефонний апарат визначив номер - запишіть його.

У разі отримання письмової погрози:

• покладіть документ в чистий поліетиленовий пакет і жорстку папку;
• не залишайте на ньому відбитків своїх пальців;
• не розширюйте коло осіб, що ознайомляться зі змістом документа;
• анонімні документи не зшивайте, не підклеюйте, не робіть на них написи, не згинайте.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ЗАГРОЗІ ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Тероризм - це метод, за допомогою якого організована група або партія прагнуть досягти проголошених нею цілей через систематичне використання насильства. Для нагнітання страху застосовуються такі терористичні способи (методи), як вибухи і підпали житлових і адміністративних будівель, магазинів, вокзалів, захоплення заручників, автобусів, викрадення літаків і т.д.

Для запобігання можливому терористичному акту або зменшення його наслідків необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:

• у присутності терористів не висловлюйте своє незадоволення, утримайтеся від різких рухів, криків, стогонів;
• у разі загрози застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• у разі поранення рухайтеся якомога менше для зменшення крововтрати;
• будьте уважні, використовуйте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух - виконайте заходи щодо недопущення пожежі та паніки, надайте першу медичну допомогу потерпілим;
• постарайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

ЯК ДІЯТИ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ АВТОБУСА (ТРОЛЕЙБУСА) ТЕРОРИСТАМИ

• якщо ви опинилися в захопленому терористами автобусі (тролейбусі), не привертайте до себе уваги злочинців;
• огляньте салон, визначте місця можливого укриття в разі стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;
• зніміть ювелірні прикраси, не дивіться в очі терористам, не  пересувайтеся салоном і не відкривайте сумки без їх дозволу;
• не реагуйте на їх провокаційну або зухвалу поведінку. Жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;
• якщо спецслужби зроблять спробу штурму - лягайте на підлогу між кріслами і залишайтеся там до завершення операції;
• після звільнення негайно залиште автобус (тролейбус), тому що не виключена можливість його завчасного мінування терористами і вибуху (загоряння).

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ В ЗАРУЧНИКАХ

• не допускайте дій, які можуть спровокувати нападників до застосування зброї;
• терпіть образи і приниження, не дивіться в очі злочинцям, не поводьтесь зухвало;
• виконуйте вимоги злочинців, не заперечуйте їм, не ризикуйте життям своїм і оточуючих, не допускайте істерики і паніки;
• перш ніж що-небудь зробити - запитуйте дозволу (сісти, встати, попити, сходити в туалет і т.д.) але краще - терпіть, щоб не привертати до себе зайвої уваги.

У разі вашого звільнення

• лежіть на підлозі обличчям вниз, голову прикрийте руками і не рухайтеся;
• тримайтеся, по можливості, подалі від дверей, вікон;
• ні в якому разі не біжіть назустріч працівникам спецслужб або від них, так як вас можуть прийняти за злочинців.

ЯК ВЕСТИ СЕБЕ ПРИ ВИКРАДЕННІ ТА У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ У ЗАРУЧНИКИ ТЕРОРИСТІВ

Заручник - це людина, яка знаходиться у владі злочинців. Ця залежність не позбавляє цілком можливості боротися за благополучне вирішення тієї ситуації, в якій опинився постраждалий. Вибір правильної лінії поведінки вимагає наявності відповідних знань. Викрадення людей, захоплення заручників з метою отримання викупу, задоволення інших політичних вимог або обміну стало одним з поширених видів кримінальних злочинів. Крім того, стати заручником можна випадково, наприклад, при пограбуванні магазину, банку, квартири, заміського котеджу або у разі захоплення терористами транспортного засобу, громадської будівлі і т.п.

Класична система викрадення виглядає наступним чином: планування, підготовка, захоплення, укриття заручника,спілкування і допити, ведення переговорів, отримання викупу (або задоволення інших вимог), звільнення або вбивство жертви.

На етапі планування злочинці намічають об'єкт захоплення або викрадення, суму передбачуваного викупу (або інші умови), учасників операції, найбільш відповідні місця для викрадення, ведення переговорів, отримання викупу.

На етапі підготовки злочинці приділяють велику увагу детальному вивченню способу життя наміченої ними жертви (і всіх членів її сім'ї), тих місць, де вона найчастіше буває, про наявні в них заходи безпеки. Вони проводять ретельне вивчення місцевості, уточнюють маршрути руху між будинком, роботою, іншими відвідуваними місцями, з'ясовують розташування приміщень в квартирі або офісі, секторах огляду з вікон і т.д.

Вивчають злочинці і близьких друзів, ділових партнерів, наближених співробітників наміченої жертви. Це робиться для визначення тих осіб, які можуть виявитися корисними при ведені переговорів. Уточнюють їх імена та прізвища, адреси проживання, телефони, марки та реєстраційні номери особистих автомобілів, прикмети зовнішності для швидкого і точного впізнання.

Заходи захисту

Реальна, в переважній більшості випадків єдина можливість самому швидко вирватися з рук злочинців буває на початковій стадії захоплення, у момент нападу. Але якщо безуспішність спроб звільнитися очевидна, краще не вдаватися до крайніх заходів, а діяти у відповідності до обставин, що склалися.

З моменту захоплення необхідно контролювати свої дії і фіксувати все, що може сприяти звільненню. Треба постаратися запам'ятати всі деталі транспортування з місця захоплення: час і швидкість руху, підйоми і спуски, круті повороти, зупинки на світлофорах, залізничні переїзди, характерні звуки. По можливості, всі ці відомості треба постаратися передати натяком або запискою тим, хто веде переговори зі злочинцями. Якщо така можливість не випаде, в будь-якому випадку пам'ятайте, що навіть найменша інформація про «в'язницю для заручника» може виявитися корисною для його звільнення, затримання і викриття злочинців.

Треба запам'ятовувати все побачене і почуте за час перебування в ув'язненні - розташування вікон, дверей, сходів, колір шпалер, специфічні запахи, не кажучи вже про голоси, зовнішність і манери самих злочинців. Необхідно також спостерігати за їх поведінкою, уважно слухати розмови між собою, запам'ятовувати розподіл ролей.

Словом, складати в думці чіткий психологічний портрет кожного з них. Відомі випадки, коли викраденим людям вдавалося залишати в місцях зупинок умовні знаки, викидати назовні записки, тим чи іншим способом відзначати місце свого ув'язнення. Однак робити подібні речі слід обережно, оскільки у разі їх виявлення злочинцями можливе суворе покарання. Людина стає жертвою з моменту захоплення, і хоча це відбувається за різних умов, жертва завжди відчуває сильне психічне потрясіння (шок). Воно обумовлене раптовим різким переходом від фази спокою до фази стресу.

Люди реагують на такий перехід по-різному: одні виявляються буквально паралізованими страхом, інші намагаються дати відсіч. Тому, життєво важливо швидко впоратися зі своїми емоціями, щоб вести себе раціонально, збільшуючи шанс свого порятунку. Зовнішня готовність до контакту зі злочинцями та обговорення їх цілей повинно поєднуватися з головним правилом: допомагати не злочинцям, а собі.

Адже, отримана ними від заручника інформація в кінцевому рахунку використовується на шкоду йому самому, його близьким, колегам, співробітникам правоохоронних органів. Продумано слід підходити до питань бандитів про можливу реакцію свого оточення на викрадення, про суму викупу, про можливість задоволення інших вимог.

Головне завдання полягає в тому, щоб своїми відповідями допомогти людям, що прагнуть знайти і звільнити заручника, а не поставити їх у скрутне становище. Зокрема, аргументоване переконання злочинців у нереальності тих чи інших вимог може сприяти вирішенню інциденту «малою кров'ю». У той же час очевидно, що не можна діяти за принципом «все або нічого».

Реакція бандитів на очевидність факту нездійсненності їхнього задуму в поєднанні з порушеним психічним станом, в якому вони, як правило, знаходяться, може виявитися фатальною для заручника. До того ж, злочинці нерідко перебувають під впливом наркотиків, в стані алкогольного сп'яніння. Треба намагатися пом'якшити ворожість бандитів по відношенню до себе, шукати можливості встановлення індивідуальних контактів із деякими з них. Це необхідно хоча б для того, щоб уникнути фізичних страждань або поліпшити умови утримання. Але зовнішня готовність знайти спільну мову зі злочинцями, участь в обговоренні хвилюючих їх проблем не повинні суперечити згаданому головному принципу: допомагати собі та іншим заручникам, а не бандитам.

Щоб зламати заручника психологічно, злочинці використовують такі заходи тиску:

• обмежують рухливість, зір, слух;
• погано годують, мучать голодом і спрагою, позбавляють цигарок;
• створюють нестерпні умови перебування. Збереження психологічної стійкості у разі тривалого перебування в ув'язненні - одне з найважливіших умов порятунку заручника. Тут підійдуть будь-які прийоми і методи, котрі відволікають від неприємних відчуттів і переживань, які дозволяють зберегти ясність думок, адекватну оцінку ситуації.

Корисно засвоїти наступні правила:

• Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися вимог особистої гігієни.
• Робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Як мінімум, напружуйте і розслабляйте по черзі всі м'язи тіла. Подібні вправи бажано повторювати не менше трьох разів на день.
• Дуже корисно в усіх відношеннях практикувати аутотренінг і медитацію. Подібні методи допомагають тримати свою психіку під контролем.
• Згадуйте про себе прочитані книги, послідовно обмірковуйте різні абстрактні процеси (вирішуйте математичні задачі, згадуйте іноземні слова і т.д.). Ваш мозок повинен працювати.
• Якщо є можливість, читайте все, що опиниться під рукою, навіть якщо цей текст вам не цікавий. Можна також писати, незважаючи на те, що написане буде відбиратися. Важливий сам процес.
• Важливо стежити за часом, тим більше, що викрадачі зазвичай відбирають годинник, відмовляються казати, який зараз день і година, ізолюють від зовнішнього світу. Відзначайте зміну дня і ночі (стежте за активністю злочинців, по звуках, режиму харчування і т.д.)
• Намагайтеся ставитися до подій, що трапилися з вами як би з боку, не приймаючи те, що трапилося, близько до серця, до останнього сподівайтеся на позитивний результат. Страх, депресія і апатія - три ваших головних ворога.
• Не викидайте речі, які можуть вам стати в нагоді (ліки, окуляри, олівці і т.д.), намагайтеся створити хоча б мінімальний запас питної води і продовольства на той випадок, якщо вас надовго кинуть одного або перестануть годувати.
• Не виказуйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти терориста або прорватися до виходу
• Якщо з вами перебувають діти, знайдіть для них безпечне місце, намагайтеся закрити їх від випадкових куль, по можливості перебувайте поруч із ними.
• У випадку коли необхідна медична допомога, говоріть спокійно й коротко, не нервуючи правопорушників, не вживайте ліків, поки не отримаєте дозволу.

Злочинці чітко розуміють, що на найбільшу небезпеку вони наражаються в момент отримання грошового викупу. Тому вони розробляють складні, багатоступеневі системи отримання грошей. Мета прийнятих ними заходів - виключення нападу із засідки, фіксації факту передачі грошей, встановлення особи злочинців

Звільнення

У тому випадку, коли злочинці самі відпускають на свободу заручника, вони відвозять його в якесь безлюдне місце і там залишають одного. Інший варіант - його кидають у замкненому приміщенні, вихід з якого потребує чимало часу і сил. Третій варіант - висаджують заручника на людній вулиці (далеко від постів та співробітників поліції). Після цього машину кидають, або міняють на ній номер.

Може статися й так, що вас буде звільняти міліція. У цьому випадку треба намагатися переконати злочинців, що найкраще їм здатися. Тоді вони можуть розраховувати на більш м'який вирок. Якщо подібна спроба не вдалася, постарайтеся їх переконати, що їх доля знаходиться в прямій залежності від вашої. Якщо вони готові на вбивство, то всякі переговори влади з ними втрачають сенс. І тоді залишається тільки штурм із застосуванням зброї.

Коли злочинці і заручники виходять назовні з прихистку, їм усім наказують тримати руки за головою. Не слід цьому обурюватися, робити різкі рухи. Поки не пройде процедура впізнання, запобіжні заходи необхідні.

Якщо почався штурм, спробуйте прикрити своє тіло від куль. Найкраще лягти на підлогу подалі від вікон і дверей, обличчям вниз, не на прямій лінії від віконних і дверних пройомів. У момент штурму не беріть до рук зброю злочинців. Інакше бійці штурмової групи можуть прийняти вас за злочинця і вистрілити на ураження. Їм ніколи розбиратися. Злочинці під час штурму нерідко прагнуть сховатися серед заручників. Намагайтеся, в міру своїх можливостей, не дозволяти їм цього робити, негайно повідомляйте про них бійцям спецпідрозділів, що увірвуться у приміщення.

У тих випадках, коли місце утримання заручника і знаходження злочинців встановлено, спецслужби прагнуть використати наявні в них технічні засоби для прослуховування розмов, що ведуться в приміщенні.

Пам'ятайте про це і в розмові з бандитами або з іншими заручниками повідомляйте інформацію, яка, будучи перехоплена, може бути використана для підготовки штурму. Особливо важливі відомості про помітні прикмети, за якими можна відрізнити заручника від злочинця, про озброєння бандитів, про їх кількість, розташування всередині приміщення, їх моральний стан і наміри.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: ВАША МЕТА - ЗАЛИШИТИСЯ ЖИВИМИ!

ЯК ВИЖИТИ В КВАРТИРІ ПІД ЧАС ОБСТРІЛІВ

1. Найбезпечніше місце під час обстрілів у  блокових будинках-туалет і ванна. Вони виливалися, як бетонний моноблок і витримують дуже багато чого.  Винесіть з ванної та туалету абсолютно все скло і весь метал!!! У цегляних будинках найбезпечніше місце - ванна і середня капітальна стіна з боку, протилежного до обстрілу. 
2. У спокійний від обстрілів час заклейте вікна скотчем. Найкращий «орнамент» - ромбічна решітка з мінімальним асиметричним кроком. Або повністю заклейте скотчем вікна з двох сторін.
3. Перенесіть у вану чи туалет все найнеобхідніше, щоб під час обстрілу не виходити в приміщення, які потенційно можуть прострілюватися. Захистіть двері ванної чи туалету ватними матрацами - це ефективний засіб від осколків та куль.
4. Перетягніть холодильник в коридор - там для нього найбезпечніше місце.
5. Одягайте ватні костюми (куртки, «ватники») під час обстрілу.
6. Не вживайте під час обстрілів консерви! Хімікати, що в них містяться, провокують спрагу.
7. Краща «аварійна» їжа - шоколад, банани і несолоні бутерброди (ковбаса НІ В ЯКОМУ РАЗІ). Можна з несолоним салом.
8. Тримайте вдома Кока-Колу / Пепсі-Колу. Розчинені в цих напоях хімікати нейтралізують сльозоточиві і порохові гази (змочити в них носовичок і закрити обличчя).

На випадок завалу будівлі

1. Купіть автомобільний FM-модулятор. Прикріпіть до нього дві "Крони" і перевірте працездатність. Налаштуйте модулятор на частоті, не зайнятій FM-станціями (бажано ближче до 88 МГц - за міжнародними стандартами нижній FM-діапазон має пріоритет для урядових і загальногромадських передавачів). У разі завалу будинку записаний на пам'ять плеєра SOS-текст і включений модулятор (фактично це малопотужний передавач, який магнітоли чують на відстані близько 10 м, а професійні сканери - до 200 метрів) допоможе відшукати вас під завалами. Текст повинен бути розбірливим і не містити довгих слів - вас будуть чути сусіди чи рятувальники на межі чутливості приймачів.
2. Частіше спілкуйтеся з родичами та сусідами, щоб вони приблизно знали, хто, де і в який час знаходиться.

ЯК ВИЖИТИ ПІД "ГРАДОМ"

Система залпового вогню "Град" має репутацію грізної і страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна вижити і під "Градом". Головне - не впадати в паніку і знати кілька особливостей цієї зброї. Звичайну випущену міну можна почути і встигнути відреагувати на неї. Натомість, снаряди з "Граду" летять вдвічі швидше за швидкість звуку, тож, ракети прилітають швидше, ніж долітають до вух звуки їхнього пострілу і польоту.

Однак залп з "Граду" добре видно. Вночі - це яскравий спалах на горизонті, вдень - димні сліди випущених ракет. Тому, в першу чергу, потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби - від 5 до 20 кілометрів. Тож, після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Тому, людям, які знаходяться в зоні можливого обстрілу "Градами", дуже важливо виробити специфічну звичку: постійно тримати у полі зору місцеві предмети, які можна використовувати як укриття. Ракета "Граду" в рази потужніша за мінометні міни. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості + 6 кг вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому, всередині будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами (там менше шансів потрапити під завали, якщо впаде стеля) і недалеко від вікна чи дверей (щоб легше було залишити будівлю в разі потрапляння ракети).

Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога щільніше. На кожній пусковій установці "Град" - 40 снарядів, які можуть бути випущені всього за 20 секунд. Але часто дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь, або ж змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці.

Тому, не поспішайте виходити з укриття, почекайте хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Снаряди розкидає на 50-100 метрів. При обстрілі цілей у населених пунктах ракети часто вибухають на вулицях і залітають у житлові будинки.

Основні правила виживання при обстрілі з «Граду»:

1. Організуйте постійне спостереження, тому що вчасно почути надзвуковий снаряд неможливо.
2. Постійно тримайте в полі зору будівлі, споруди, місцеві предмети, котрі знаходяться поблизу, і які можна швидко використати як укриття. З часом це увійде в звичку.
3. Окопи, воронки, щілини захищають від уламків досить надійно. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю.
4. В багатоквартирній будівлі чи біля неї краще не ховатися.
5. Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин 10 - цілком імовірно, що обстріл продовжиться.

РАПТОВИЙ АРТОБСТРІЛ

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди - вибух, одразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак, наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?

В разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї - слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку „від будинків і споруд" і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками одразу після наступного вибуху. Якщо рухаєтесь вздовж будинків, пам'ятайте, що більш небезпечною є західна сторона вулиці, якщо обстріл іде зі сходу, північна - якщо з півдня та навпаки.

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі - не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому, знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.

Не годяться для укриття такі місця:

• під'їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудови. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30-50;
• місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);
• звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часи авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик миттєвої пожежі або задимленості.

В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні „коробки" не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи „складаються") не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! - від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів.

Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.

Інколи люди зі страху стрибають до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і як наслідок, важка контузія.

Можна заховатися в таких місцях:

У спеціально обладнаному сховищі (якщо пощастить).

Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжня захисна споруда відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню, у підземному переході, в метро (ідеально!), у будь-якій канаві, траншеї чи ямі, у широкій трубі водостоку попід дорогою (не варто лізти глибоко, максимум на 3-4 метри), вздовж високого бордюру чи підмурку паркану, у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи), у підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;в оглядовій ямі відкритого гаражу чи СТО, у каналізаційних люках поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку?).

Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання - в жодному разі не газова магістраль!) в ямах-„воронках", що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.

В найгіршому разі - коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком - просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.

Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота - це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.

Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.

По перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше - двадцять хвилин; авіаналіт - значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Після закінчення обстрілу (бомбардування)

Покидаючи місце сховку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!

Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках - від найменшого руху чи дотику. Вся увага - дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг! Перебігаючи під обстрілом зі стрілецької зброї намагайтесь рухатися праворуч від противника (ліворуч від вас), якщо рухаєтесь в бік противника та навпаки, якщо рухаєтесь від нього.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

СИЛЬНА КРОВОТЕЧА

Кровотеча виникає у разі порушення цілісності кровоносних судин. Вона може бути небезпечною для життя, бо, зі зменшенням кількості циркулюючої крові порушується постачання киснем життєво важливих органів — мозку, серця, печінки, нирок.

Найбільш небезпечною є артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Способи зупинки артеріальної кровотечі

Якщо неможливо застосувати джгут - необхідно на необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ятати, що найбільш безпечний спосіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. При кровотечах з судин скроневої частини голови, скроневу артерію притискують попереду мочки вуха до щелепної кістки.

При сильній кровотечі з ран голови, обличчя, язика притискують сонну артерію, зовнішню щелепну і підключичну артерії притискують до щелепи або хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову, підпахову або стегнову артерії.

Після зупинки кровотечі на рану накладають щільну стерильну пов'язку, поверх неї - туго звернуту грудку вати та щільно бинтують коловими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'який матеріал, що є під руками - хустку, шматок тканини.

Джгут накладають

При пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок; при кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній третині стегна, джгут накладають на піднесену кінцівку; джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стискуватb перетискати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення; до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання. Джгут накладають не більше, ніж на 1,5 години влітку та не більше, ніж на 1 годину взимку.

ДОПОМОГА ПРИ УДУШЕННІ, ЗАСИПАННІ ЗЕМЛЕЮ

При таких нещасних випадках смерть наступає в результаті припинення доступу кисню в легені.

Перша допомога

• ліквідувати причину, яка перекриває шляхи доступу повітря;
• вилучити сторонні предмети із порожнини рота і приступити до реареанімаційних методів.

При засипанні землею у потерпілого можуть бути важкі пошкодження.

Крім загальної зупинки доступу кисню в легені може розвинутися так званий синдром тривалого здавлювання. При тривалому стисненні м`яких тканин у них накопичуються токсичні речовини, які після ліквідації стиснення поступають в загальний кровообіг і викликають важку кровотік та викликають інтоксикацію, порушують функції серця, нирок, печінки, що може стати причиною смерті.

Допомога витягнутому з-під завалу землею надається в залежності від важкості пошкодження:

• якщо є необхідність, слід відновити прохідність дихальних шляхів, очистити ротову порожнину і тоді приступити до реанімаційних заходів;
• після виведення зі стану клінічної смерті слід приступати до огляду  пошкоджень, зупинення кровотечі, бинтування ран, накладання джгута тощо.

В усіх випадках надання допомоги при утопленні, задушенні чи засипанні землею дуже важливо не допустити навіть тимчасового переохолодження.

Зігріти кінцівки можна легким масажем сухими руками або розтиранням будь - якими подразнюючими засобами (спиртом, оцтом, горілкою). Зігрівати грілками чи іншими гарячими предметами не можна.

Порядок реанімації:

Очистити ротову порожнину. При відсутності дихання провести штучну вентиляцію «з рота в рот», або «з рота в ніс». Маленьким дітям можна проводити вентиляцію легенів «з рота в рот і ніс». Підкласти руку під шию потерпілому (якщо ймовірвідсутня ймовірністі перелому хребта). Зробивши глибокий вдих, обхопити губами рот пацієнта, закривши при цьому його ніс, і енергійно видихнути. Провести масаж серця для відновлення кровообігу. Проводиться шляхом ритмічного натискання обома руками на грудну клітку хворого в області грудини. У дітей масаж серця проводиться однією рукою, а у немовлят - двома пальцями. Співвідношення числа натискань на грудну клітку і вдихів - 30:2 (для дорослих), 15:2 (для дітей).

1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.
2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті

https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну

HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен

України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових

дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress.

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ

https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

8. Рекомендації для населення під час воєнного стану

https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову

https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child.

11. Підтримка батьків та дітей під час війни

https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани

Ройз – YouTube.

13. Як надавати першу психологічну допомогу

https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі

http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного

конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації
18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій. https://tellme.com.ua/
19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради

чернівецької психологині. https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися

https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya.

21. Як перевірити правдивість джерела інформації

https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами

захисту». HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят. https://numo.mon.gov.ua/.

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років

https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WLg.

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/.

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу

26. Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи».

https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE.

27. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національнопатріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.

28. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо

http://abetka.ukrlife.org/

29. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO

Foundation. https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillyapid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajnvzayemodiyi-dlya-doshkilnyat.

30. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання https://learning.ua/#google_vignette.

31. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/.

32. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей. https://kazky.suspilne.media/list.php.

33. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shhodopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/.

34. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни»

https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/.

35. Мультфільм «Небезпечні знахідки».

https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g.

36. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales.
37. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків.

https://vseosvita.ua/no-war.

38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ

https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY.

39. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний

комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vidzahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan.

40. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/.
41. Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattyastresu-u-ditej/.
42. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних

народів. https://derevo-kazok.org/audio-tales/.

43. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо)

https://jmil.com.ua/2022-2.

44. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок. http://kazkar.info/.

45. Казки для дітей українською мовою. https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nnTTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8.

46. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/.

47. Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій:

Публікуємо ці поради повністю:

1. Не ігноруйте й не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.

2. Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план – обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним, ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати, що дитина візьме із собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).

3. Дайте можливість висловити емоції. Скажіть, як самі себе почуваєте (боятися – це нормально, на своєму прикладі покажіть що страх – це ок, ви розумієте дитину, проте не панікуйте й будьте опорою). Потім запитайте в дитини, що вона відчуває, – дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не хоче говорити.

Обговоріть, що робити із сильними емоціями, і спробуйте зробити це разом: можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих – затримка дихання – видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати – подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч, дайте знати: як тільки що – ви тут, нехай звертається до вас – вона не одна.

4. Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір із кількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо? Пограємо в цю гру чи в цю?

5. У кожної сім’ї є справи, які ви щодня робили разом – продовжуйте їх робити, це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, а ввечері дивилися пізнавальні відео – продовжуйте.

6. Коли слідуєте з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість і долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивилися разом, і згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти неунікальність ситуації й запустити механізми адаптації.

7. У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява! Пограйте з дитиною в гру “а вигадаймо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами й інше”. Так можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу.

8. Коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті, можна з дитиною уявляти великі крила янголів (фей тощо), що боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати.

9. Коли в дитини виникають запитання, як ми можемо допомогти, – малюйте з малечею малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальних мережах. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

10. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом.

Найважливіше: будьте спокійні й разом із близькими, вірте в нашу армію!

Як поводитись під час воєнного стану:

5 порад:

- Паніка – це наслідок страху, а страх часто викликає через те, що людина не має необхідних знань чи інформації. Важливо! Довіряйте лише тій інформації, яку надають офіційні джерела. Не поширюйте факти, не підтверджені офіційними спікерами уповноважених органів влади.

- Мати при собі документи, що засвідчують особу. Ви маєте бути готові до перевірок документів, речей і транспорту.

- Не лякатися людей у формі. Пам'ятайте, що завдання цих людей – захищати нас. Ніякої загрози для цивільних українські військові не несуть.

- Уникати масових скупчень людей. наразі краще уникати масових акцій, пікетів чи мітингів із залученням значної кількості людей.

- Підготувати "екстрену валізу" / "екстрений рюкзак". Екстрена валіза – це міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

Загальні правила:

•  Рюкзак має бути міцним та зручним. Добре мати рюкзак з "підвалом" (нижнім клапаном)
•  Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті.
•  Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно.
•  Загальна вага "екстреної валізи" не повинна перевищувати 50 кілограмів (потрібно розуміти, у разі чого рюкзак треба буде нести на собі невідомо яку відстань).

Вихованці та їх батьки мають змогу  перегляду занять у онлайн садку  за посиланням https://www.youtube.com/channel/UC6IUZ5sj5Sy9XTAkBThDUyg

Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків:

https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog/posts/1952442951618630

**ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ**

https://www.facebook.com/groups/248753269119358/permalink/986690688658942/

Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:

https://www.facebook.com/groups/1101388407322223/permalink/1105032286957835/

Пам"ятка при стресі

https://www.facebook.com/groups/261664457928290/permalink/1127695697

У час, коли в країні відбуваються воєнні дії, задля збереження життя громадян – мирного населення, існує необхідність звертати особливу увагу на рекомендації щодо дій під час обстрілів.

Якщо обстріл застав вас у приміщенні:

• вирушаємо у кімнати без вікон, якщо таких у квартирі немає - тримаємося далі від вікон та будь-яких засклених предметів. У будь-якому випадку тримаємося ближче до несних стін;
• потрібно сісти на підлогу біля стіни, що нижча людина - тим менше шансів попадання в неї уламків. Вікна можна "зміцнити" диванними подушками або закрити важкими меблями з речами.
• якщо ви живете у приватному будинку й ховатиметеся у льосі, залиште на видному місці великий плакат із написом, що під час обстрілу ви перебуваєте там. Укажіть також, де саме льох розташований. Є небезпека того, що підвал при обстрілі може завалити;
• при перших ознаках обвалення встаємо у дверному отворі й руками упираємося в косяки або лягаємо поруч із столом або ліжком, прикривши голову руками;
• якщо квартира на верхніх поверхах - виходимо на сходову клітку і спускаємося на кілька поверхів, щоби доступ до вулиці був ближчим. У жодному разі ліфтом користуватися не можна;
• приготуйте заздалегідь сумку для виходу і поставте її біля дверей. У сумку треба покласти питну воду, їжу, яка не тече і не псується (снеки, батончики, деякі фрукти), ліхтарики, зарядні пристрої, документи, набір необхідних ліків, ключі від квартири та машини.
• для дітей прихопіть улюблені іграшки та книжки.

Одяг і взуття:

• вуличний одяг має також бути напоготові біля входу. На перевдягання часу немає, тому виходимо у тому, в чому були. У періоди обстрілів лягати спати вже у зручному теплому одязі, наприклад, спортивному костюмі;
• взуття має бути максимально зручним, без підборів та шнурків. Принцип: застрибнути та побігти.

Домашні улюбленці:

•  звісно, беремо з собою. Заздалегідь продумуємо, як уночі тримати їх у межах досяжності, щоб при обстрілах не витрачати час на пошуки переляканої тварини. Можна залишити улюбленця спати у своїй кімнаті або з вечора надіти нашийник чи посадити у переноску.

Якщо обстріл застав на вулиці:

• якщо обстріл почався, коли ви на вулиці, то важливо швидше лягти на землю. Спочатку при польоті снаряда чується свист (або шарудіння), потім відразу вибух;
• щойно почули вибух - падайте на землю. Знаходимо будь-яку стіну-укриття: бетонний блок, стіна. Найбільшу небезпеку при обстрілах становлять уламки, тому що нижче ви до землі - то безпечніше.

Як саме лягаємо: ниць, голова опущена, руки прикривають потилицю, дітей максимально прикрити собою. Не підіймаємо голову й не рухаємось без потреби.

Якщо ви в автомобілі:

• зупиняємось і повністю глушимо мотор, виходимо з машини й лягаємо на землю так, як описано вище, використовуючи машину як укриття. У періоди надзвичайних ситуацій музику в машині не включаємо, а вікна відкриваємо, щоби одразу почути сирену чи вибухи.

Про повітряну тривогу в Україні наразі повідомляють міські державні адміністрації у своїх соцмережах. Важливо - після повітряної тривоги принаймні 10 хвилин не виходити з укриття або не продовжувати рух і залишатися у тому ж положенні, якщо ви на вулиці.

Де ховатися:

• Найбезпечніше ховатися у бомбосховищі, тому що там є вентиляція, потужне перекриття та кілька виходів, на відміну від підвалів. Також підходять для укриття метро, підземні переходи, траншеї, оглядові ями в гаражах або на СТО, але саме ті, в яких є доступ повітря;
• для укриття під час обстрілу не підходять під'їзди, багатоповерхові будинки, захаращені підвали - все це може обвалитися під час бомбардування.
• також не ховайтеся під машинами, автобусами, під стінами магазинів чи офісів. Через вибухову хвилю зверху летітиме скло. Не ховайтеся серед будь-яких контейнерів, ящиків, будматеріалів - вони можуть спалахувати.

Загальні поради:

• коли починаються сирени, намагайтеся не панікувати, насамперед при дітях;
• спілкуйтеся з сусідами та незнайомими людьми. Небезпека зближує, допомога іншим людям дає деяке відчуття контролю ситуації.
• варто знайти кілька сімей із сусіднього будинку й домовитися про взаємовиручку, щоби був запасний плацдарм, якщо щось трапиться з вашим будинком.
• створити відчуття стабільності допомагає рутина. Через "не хочу" потрібно робити те, що перебуває у зоні нашого контролю: прибирання будинку, догляд за собою, заняття з дітьми.

Обізнаність – ваша безпека!

В стресовий момент психолог Світлана Ройз рекомендує і дорослим і малим:

https://www.facebook.com/groups/1919247798315450/permalink/3039548

Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національно- патріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с..

Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо:

http://abetka.ukrlife.org/

ПЕРЕЛІК САЙТІВ, МАТЕРІАЛИ ЯКИХ БУДУТЬ КОРИСНИМ

 ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ, БАТЬКІВ, ДІТЕЙ ...

​1) ПЕРЕЙТИ ЗА ПОСИЛАННЯМ : https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи».

2)  МОЯ КРАЇНА - УКРАЇНА : ХРЕСТОМАТІЯ ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ :  https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/04/01/Khrestomatiya.Moya.krayina-Ukrayina-RANOK.31.03.2022.pdf

3) Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо  http://abetka.ukrlife.org/

4) Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajn-vzayemodiyi-dlya-doshkilnyat

5) Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette

6) Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/

7) Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей. https://kazky.suspilne.media/list.php

8) Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shho-dopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/

9) Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/

10) Мультфільм «Небезпечні знахідки». https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g

11) Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

12) Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattya-stresu-u-ditej/

13) Казки для дітей українською мовою. https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nnTTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8

14) Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/

15) Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/

​

 Як надавати першу домедичну допомогу при термічних опіках :  https://tsn.ua/ukrayina/yak-nadavati-pershu-domedichnu-dopomogu-pri-termichnih-opikah-scho-mozhna-i-scho-kategorichno-zaboroneno-robiti-2007550.ht

Респіраторні хвороби в умовах війни : що варто знати : https://tsn.ua/ukrayina/respiratorni-hvorobi-v-umovah-viyni-scho-varto-znati-2005504.html

 Харчові отруєння під час війни : як запобігти : https://tsn.ua/ukrayina/harchovi-otruyennya-pid-chas-viyni-yak-zapobigti-2005501.html

 Безпечна їжа у разі  відключення електроенергії : що робити: https://tsn.ua/ato/bezpechna-yizha-u-razi-vidklyuchennya-elektroenergiyi-scho-robiti-2005498.html

 Безпека використання Telegram : прості поради : https://tsn.ua/nauka_it/bezpeka-vikoristannya-telegram-prosti-poradi-2015008.html

 Як діяти, якщо вас захопили в полон : поради військових та психологів ( сподіваємося, що з вами такого ніколи не трапиться): https://tsn.ua/ato/yak-diyati-yakscho-vas-zahopili-v-polon-poradi-viyskovih-ta-psihologiv-2017606.html

 Як допомогти дитині подолати переїзди : https://tsn.ua/ato/yak-dopomogti-ditini-podolati-pereyizdi-prosti-poradi-2021167.html

 Як впоратися з тугою за домівкою : практичні поради :https://tsn.ua/ukrayina/yak-vporatisya-z-tugoyu-za-domivkoyu-praktichni-poradi-2029924.html

Шановні громадяни!

Задля збереження життя та здоров’я вашого і ваших близьких забороняється відвідування незнайомих місць, територій там, де велися бойові дії або вони зазнали ворожих ударів (авіа -, артобстрілів), там, де переміщувалися та дислокувалися окупаційні війська. Також наголошуємо, що, до обстеження територій відповідними фахівцями забороняється відвідування полів, луків, лісопосадок, користування узбіччями доріг та шляхами поза межами автотрас.

На даний момент треба забути про подорожі в лісову місцевість та збирання квітів, грибів, ягід. Це може бути небезпечно! Також нагадуємо, що відповідно до розпорядження голови Сумської облдержадміністрації – керівника військової адміністрації, забороняється відвідування населенням лісів та в’їзд до них транспортних засобів та іншої техніки під час дії правового режиму воєнного стану.

Небезпечно проводити пошук та збір металобрухту, у тому числі із застосуванням спеціальних пристроїв – металодетекторів. Не наближайтеся до будь-якої військової техніки, незалежно від її стану (ціла або знищена). Вона може бути замінована, як з середини, так і зовні – розтяжки, тощо.

Забороняється спалювання сухої рослинності та її залишків! Це може не лише спричинити пожежу, а й призвести до детонації вибухонебезпечних предметів, які залишилися після вторгнення окупаційних військ!

Алгоритм дій при виявленні ВНП:

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

• негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;
• проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;
• не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;
• знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);
• по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
• забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:
• повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);
• у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

Перш за все експерти рекомендують обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації та захистити себе і близьких:

—  за можливості дізнайтеся, де знаходяться найближчі укриття і перевірте стан підвального приміщення;

—  перевірте наявність аварійного виходу;

— зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;

— перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги та продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;

— підготуйте засоби пожежогасіння;

— подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);

— підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу та електропостачання;

— зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;

— подбайте про справний стан приватного транспорту і запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району;

— у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення..

Приготуйте «тривожну валізу»:

— паспорт і копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність);

— гроші (готівку і банківські картки);

— зарядні пристрої для мобільних телефонів;

— радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;

— теплий одяг (якщо є така можливість, підготуйте також термоковдру), нижню білизну, надійне зручне взуття;

— гігієнічні засоби;

— аптечку (детальніше див. в Додатку), включно медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти;

— посуд, в якому зможете приготувати, розігріти й зберігати їжу;

— воду і харчові продукти на 3 доби, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування;

— Складіть речі у місткий, зручний рюкзак і тримайте його напоготові. В разі надзвичайної ситуації це скоротить час на збори.

Під час вогню зі стрілецької зброї:

— Під час стрілянини найкраще сховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками ― вони часто стають мішенями.

— Де б ви не знаходились, тіло повинне бути у максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) ― це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

Під час артобстрілу:

 — Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.

 — Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави.

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротравми.

— Не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

Рекомендації для населення під час воєнного стану:

 https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЧУТНО СИГНАЛ "СЛІДУВАТИ В УКРИТТЯ"?

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).

Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

Зверніть увагу, що метрополітен у разі надзвичайної ситуації насамперед працюватиме як громадський транспорт, щоб довезти людей до безпечного місця. Якщо ви зайдете на станцію, то не розраховуйте, що ви там залишитеся: можливо, вас перевезуть в інше місце.

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

Сигнал «Увага всім» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

• Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.
• З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.
• Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.
• За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку.

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою.

ЯК ПОВОДИТИСЯ НА БЛОКПОСТАХ

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

• зменшити швидкість автомобіля;
• завчасно приготувати документи для перевірки;
• вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;
• не вести відеозйомку;
• без дозволу військових не виходити з автомобіля;
• чітко відповідати на питання військових;
• бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;
• після огляду та дозволу продовжити рух і не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ?

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

• негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;
• проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;
• не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;
• знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);
• по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);
• забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:
• повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);
• у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;
• обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.

• Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
• Заберіть всередину домашніх тварин.
• Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні.
• Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Знезараження себе (http://emergency.cdc.gov/radiation)

• Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.
• Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.
• Одягніть чистий одяг.
• Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищеперераховані пункти.  За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека харчових продуктів та питної води в радіаційній надзвичайній ситуації (*https://www.cdc.gov/nceh/radiation/emergencies/food_water_safety.html)

Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо).

Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека корму для домашніх тварин

Так само, як і їжа людей, корм для домашніх тварин у герметичних контейнерах  (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечним для їжі. Витріть миски і килимки для домашніх тварин вологою тканиною або рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека води

Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

ЩО РОБИТИ  У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?

Як виявити ознаки отруєння Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання - кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей - почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.

При гострих отруєннях - головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

Як захиститися?

В приміщеннях:

• провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
• вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
• заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
• при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

• при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
• не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;
• не перебувати довго в підвалах  і в напівпідвальних приміщеннях;
• намагатись знаходитись на підвищеннях;
• слідкувати за  напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

• відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
• змінити верхній одяг;
• прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
• виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ

1. ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки. 

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку).

2. ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

3. ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок. 

4. ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки,  рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

5. ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

• покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю 

• потерти кінчик носу

• надавити не сильно на очні яблука з двох боків

• якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді

• сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота

• змащувати губи, полоскати рот водою

• витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини

• подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо

• розтерти тіло

• розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки 

• покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються

• розтерти руки, прикласти до нирок.

6. “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

7. ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ

• Обіймайте дитину, жартуйте з нею. 

• Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким. 

• Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

•  Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному. 

9. ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги – наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа,  уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно  дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити  в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному. 

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути. 

Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.

АЛГОРИТМ ВПЛИВУ НА СПОКІЙ

Важливо пам’ятати: після фази гіперактивності, у якій, наприклад, ми перебували весь ранок чи якусь частину дня, цілком закономірно настає фаза стабілізації, а потім — виснаження. Аби не дійти до останньої фази, треба почати вчасно піклуватися про себе. Треба робити все, що можливо, щоби ви могли хоча б на якийсь час “відключатися”.

Наприклад, якщо ви з партнером можете “чергувати”, моніторити новини чи спати, це важливо робити.

Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

Швидкі дії, як вплинути на спокій:

• Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, — повернути безпеку своєму тілу. Якщо поруч із вами дитина, обійміть її і скажіть: “Я з тобою”. Якщо її рухи пришвидшені, треба говорити повільно, тихо й бути на рівні очей дитини.
• Безпека для людей — це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо. Наприклад, піти в душ, поприбирати, поїсти, приготувати їжу.
• Пам’ятайте, що треба пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.
• Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки. Носіть із собою жуйки, цукерки. Ідеально, щоби було щось із вираженим смаком, аби повернути себе в стан мінімального спокою.
• Слідкуйте за тим, аби ви та діти ходили в туалет. Історично склалося так: аби ссавці були в безпеці, у них мають бути позиви до сечовипускання й дефекації. Це треба, щоби стати легшим перед втечею. Якщо в стресовій ситуації ви відчуваєте, що з кишківником щось відбувається, це абсолютно нормально.
• Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи — це зокрема робота правої півкулі.

Наприклад, коли дитина тривожиться, а вам треба зібрати речі, призначте її відповідальною за якийсь процес і дайте якийсь предмет у ліву руку. Це допоможе заспокоїтися.

• Аби ми були в безпеці, маємо ввести нові правила нашого часу. Наприклад, не підходьте до вікон, натомість наближайтеся до так званої несучої стіни. Зараз саме час пограти з дитиною в “супергероїв безпеки”, оглянути квартиру й подумати, що може впасти з полиці.
• Сконтактуйте із сусідами, щоби відчувати, що поряд є підтримка. Якщо є можливість зібратися кількома сім’ями чи класом десь у безпечному просторі, це буде чудово. Так ви зможете влаштувати “колективну безпеку”.
• Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть. Наприклад, коли людина матюкається, виділяється гормон ендорфін. А це допомагає знеболити процес.
• Коли вранці я почула сирени, то зрозуміла, що не можу говорити. Це для мене не властиво. Це пояснюється так: коли страшно, у нас вимикаються зони Брока, що відповідають за говоріння. Якщо ви відчуваєте те саме чи чуєте, що в дітей сиплий, нетиповий голос, співайте, кричіть, говоріть голосно.
• Повторюйте слово “пау” кілька разів. Уявіть, що ви наче кидаєте це слово в стелю, як у мішень.
• Слідкуйте за диханням. Робіть вдих на 2 такти, а видих — на 4 чи 6. Тобто затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.
• Дозвольте собі “потупити”. Коли ми перебуваємо в стані травматизації, терапевти рекомендують грати на тетрисі, з кульками. Можете пограти в комп’ютерну гру.
• Коли ми не можемо нічого проконтролювати, треба виконати дії, які мають хоч трохи контролю. Тобто те, за що ви можете взятися й що даватиме швидкий результат. Наприклад, щось швидко спекти чи прибрати на полиці.
• Якщо ви ходите квартирою, краще йти перехресно: ліва рука, права нога. Коли ми перебуваємо в стресовому стані, то переважно ходимо паралельно: права рука, права нога. Це означає, що порушені зв’язки між кулями мозку.
• Для того, щоби повернути в дію префронтальну кору (частину, якою ми думаємо), важливо поставити собі запитання: “Я розглядаю всю доступну інформацію чи звертаю увагу тільки на погані новини?”. Не зважаючи на всю інформацію, що є в інформаційному просторі, є хороші новини. Наприклад, ми знаємо, скільки атак відбито. Важливо поділяти думки та факти. Факти — те, що повідомляють в офіційних джерелах інформації, думки — наша інтерпретація.
• Запитайте себе: “Моя дівчинко (мій хлопчику), що я можу зараз для тебе зробити?”. І зробіть це для себе. Турбота про себе згодом повернеться сторицею.
• Випишіть практики, які допомагають повернути стан спокою. Коли ми в стані стресу, то можемо чогось не згадати. Якщо це буде записано, ви зможете повторити це.

ПРАКТИКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ СТАБІЛІЗУВАТИСЯ

Контроль стоп, спини, очей і рук

Сядьте стійко, наскільки це можливо. Якщо ви опираєтеся на стінку стільчика, опирайтеся. Відчуйте, як щільно “вм’ялися” в стільчик. У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу й допомогти собі не потрапити в стан травматизації.

Перше — це стопи. Що б не відбувалося, перевіряйте в себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. Подивіться зараз на ваші ноги. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Коли з’являється контакт із ногами, з’являється можливість рухатися.

Друге — спина. Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притуліться до стіни чи до спинки стільчика.

Третє — очі. Озирніться своєю кімнатою. Подивіться, що видно навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним / нею поглядом. Коли страшно, ми говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. А ще, коли стає страшно, у нас розширюються зіниці, щоб охопити поглядом більшу кількість об’єктів. Буває, усе “пливе” перед очима, а буває, в очах темніє. Тож спробуйте покліпати очима і знайти якусь яскраву точку навкруг, аби сфокусуватися.

Четверте — руки. Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми тремо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу. Далі обійміть себе. Коли нам страшно й ми потрапляємо у фазу сильного стресу, втрачаємо контакт зі своїм тілом. Ми буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше замотуйтеся в плед.

Покладіть ліву руку під праву пахву і праву руку — на плече. Порухайте лівою рукою, постукайте себе по правому плечу. Це допомагає повернути “контейнер” нашому тілу.

Для дитини цю вправу треба модифікувати так: запропонуйте, аби вона поклала руку собі на плече, і скажіть, що це наче ви або янгол її захищаєте. Якщо ваші діти вірять у янголів-охоронців, зараз саме час це використати.

Точка екстреної допомоги під час паніки

Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.

Психотерапевтична практика

Простукуйте грудну клітину, з’єднуючи руки, наче пташки, з періодичністю один удар у секунду, чергуючи руки. А тепер проговоріть про себе чи вголос: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

Обов’язкова вправа

Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть “потягушки”, потягніться вверх. До того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз.

Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати і швидко реагувати.

Гримаси

Скорчіть гримасу. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. У той момент, коли ми рухаємо очима чи залучаємо міміку, впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Ми охолоджуємо напруженість нашої симпатичної системи. Я впевнена, ця вправа дуже сподобається дітям.

Кондиціонер перевантаженої нервової системи

Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. Коли ми перебуваємо в стані стресу, перехоплює дихання. Щоби ввімкнути в роботу парасимпатичну нервову систему, що відповідає за заспокоєння та розслаблення, треба старатися робити видихи частіше, ніж вдихи.

Якщо біля вас є діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це прекрасно діє. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки, співати — усе допомагає.

Очі в різні боки

Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, униз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: вперед, ліворуч і затримайте в крайній точці. Тоді — знову прямо.

Ця вправа залучатиме “блукаючий нерв”, аби ми розслабилися. Дітям можна чимось шелестіти, щоби вони на це дивилися й переводили погляд.

Корінець язика

Корінець язика пов’язаний із частиною нервової системи, яка також відповідає за заспокоєння. Висуньте язик у напрямку грудної клітини, а потім зробіть язикову гімнастику. Уявіть, що ваш язик прибирає стелю, потім — стіни й підлогу.

А ще імітуйте полоскання горла..

Я — океан

Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами — сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.

Уявіть: у вас зараз є вибір. Ви можете відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо відчувати себе величезним океаном, який може вмістити в себе всю тяжкість часу, з якою ми зіштовхнулися.

БАЛАНСУВАЛЬНІ ВПРАВИ

1. Ми робимо вдих зі словами “моє”, а потім видих, відштовхуючи дві руки й кажемо “не моє”. Спокій, сила, стабільність, безпека, радість, мир — моє. Не моє — будь-яке напруження.
2. Дихання в човник. Коли маленькі діти бояться, то хапаються за живіт. У той момент, коли ви намагаєтеся повернути собі відчуття опори, кладіть руку на живіт. Друга рука — човником згорнута біля рота. Робите видих, дуєте в долоньку й опускаєте до грудної клітки. Робите вдих і підіймаєте руку. І так кілька разів.
3. Кола підтримки. Коли ми в стані стресу, активна симпатична нервова система: дихання й серцебиття частішає. Це треба, щоби мозок збагатився киснем і ми могли діяти. У цей момент виробляється нейрогормон окситоцин. Він допомагає знеболити серце — робить так, аби воно витримало навантаження.

А ще він відповідає за відчуття близькості, зв’язаності. Зараз має допомагати те, коли ми просимо когось про допомогу й допомагаємо самі. Нам важливі кола підтримки. Ідеально, якщо в оточенні є 5 людей: той, у кого можна прочитати чи дізнатися правдиву інформацію, той, хто може допомогти дією, той, хто може підтримати в почуттях, той, хто може помовчати поруч і той, хто може розсмішити.

4. Якщо вам вдається жартувати, дивитися найдурніші комедії — це буде одним із найважливіших антистресових запобіжників.
5. Аби ввімкнулася логіка, треба відповісти на запитання:

• Коли? Коли реагувати? Треба реагувати на інформацію з перевірених джерел, якщо звучить сирена, треба шукати безпечне місце.
• Як? Що робити? Зараз є багато методичок із конкретними діями: куди треба пересуватися.
• Де? Де мої речі й безпечні місця?
• Кому? Кому телефонувати, до кого можна звернутися за підтримкою?

6. Якщо біля вас людина трясеться, у неї великий викид адреналіну. У такій ситуації нема сенсу говорити “Розслабся”, “Не панікуй”. Треба запропонувати якийсь рух. Наприклад: “Принеси мені води”, “Закутайся”.
7. Скриня ресурсів. Важливо накопичувати ресурси, щоби втримувати напруження. Ресурсом може бути емоційний контакт із кимось, дозвіл собі відчувати, будь-яка раціональна інформація, віра, підтримка зв’язку з кимось, можливість їсти, пити, уява (можна уявляти, чим ми займатимемося, коли все закінчиться).
8. Беремо себе в руки. Один із вчених Лурія говорив, що долоня — це винесений назовні мозок. Уявіть, що тильна частина долоні реагує на небезпеку завмиранням і втечею. Великий палець “реагує” емоційно, а є частини, якими ми раціонально сприймаємо інформацію.

Коли ми кажемо: “Візьми себе в руки”, “Поверни свій мозок на місце”, можна скласти долоні: пальцями ближче до руки, такі собі плескання однією рукою. Кажемо: “Повертаю собі свої силу та спокій”.

8. Думаємо чи кажемо: “Моя тривога говорить…” і виписуємо думки про це; “Мій мозок говорить…”. Ця практика допомагає зменшити тривогу.
9. Уявіть собі образ, якого ви боїтеся, і додайте йому щось смішне, знеціньте його. Наприклад, уявіть Путіна тарганом.
10. Оберіть чи пригадайте ваш образ спокою та стійкості. Зафіксуйте десь цю картинку — наприклад, нехай вона буде в телефоні. Часом картинка повертає стан спокою.
11. Уявіть, яке ви джерело світла. Яке ваше світло? Може, ви лампочка, гірлянда чи сонце. Відчуйте, що з’являється всередині, коли ви стаєте джерелом світла. Наше завдання — стати маяками для тих, кому зараз страшніше й небезпечніше.

ЩО ВАЖЛИВО ДЛЯ ДІТЕЙ

1. Режим дня. Робіть усе, що ви робили постійно, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о такій-то годині та якщо є така можливість, нехай так і відбувається. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь.
2. З дітьми важливо створювати безпечний простір. Наприклад, будиночки чи “халабуди”, сидіти на підлозі, малювати будиночки, гратися в хованки. Те, що може давати відчуття кордонів.
3. Грати в псевдоагресивні ігри. Наприклад, битися подушками, бігати і кричати, грати в боулінг чи збивати кульки.
4. Вправи з видихами. Наприклад, вдихнути аромат квітки і здути.

Як пояснити дитині, що таке війна та чому вона почалася?

Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися.

Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: “Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то”. Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

І запам’ятайте: корабель не тоне на воді, він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що ззовні, важливо — що ми впускаємо всередину. Опікуйтеся своїм психологічним здоров’ям.

Що допомагає жити під час війни прості поради:

Зателефонуйте близьким та поділіться гарною новиною

Чимось хорошим, життєвим, гарним, планами на майбутнє. Щось класне завжди є. Розмови проводьте не більше 2 хвилин! Попросіть їх теж розказати вам щось хороше. Таким чином ви будете відчувати підтримку й побачите, що в цій складній ситуації є справжнє теперішнє, яке надихає.

Допоможіть іншим

Це дає відчуття внутрішньої сили. Комусь зараз гірше, і вони потребують вашої допомоги. Якщо волонтерством вам зараз займатись важко – це може бути одна старенька бабуся біля магазину, охоронець будинку або хтось, хто потребує допомоги. Маленькі речі, які дадуть сил іншим і особливо - вам самим. Ви можете. Ви допомогли. Ви для когось змінили день.

Пограйте з дітьми

Діти вміють перемикатися на приємне. Війна чи не війна – щось маленьке приємне обов’язково дозволяйте. Вони малюють – тож і ви малюйте. Вони читають книжки – і ви читайте. Вони грають у ляльки – і ви грайте.

Створюйте щоденник життя

У ньому ви запишете все, що вам дав цей день. Свої почуття, свої думки. Ви знайдете свої власні рецепти спокою й станете провідником сили для інших. Писати – дуже допомагає, структурує і заспокоює.  І головне – після нашої остаточної перемоги ми всі опублікуємо Щоденник життя України, де впишемо гідність і славу кожного героя і кожного українця. Де розкажемо світові, як нам було страшно, і як ми кожен день вірили у краще. І допомагали одне одному. Кожну годину під обстрілами й бомбардуваннями, у часи розпачу, і часи спокою.

У стані адаптації треба усвідомити: ми знаходимося в нових умовах на невизначений термін. Треба вчитися в них функціонувати.

Як говорити з дітьми?

"Коли говорите – зберігайте спокій. Нехай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна.

Варто сказати, що ви відповідально ставитесь до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх. 

Фото: belchonock/Depositphotos

Дорослий має демонструвати надійність і спокій.

Психологиня також радить обговорювати "цивільну оборону" як у закладах освіти, так і вдома.

Правила для "цивільної оборони":

✅ Слухати "старшого" – вчителя, батька, маму.

✅ Не сперечатися, слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку зараз.

✅ Домовитися з рідними про зв'язок на випадок втрати мобільного зв'язку, де зустрічатися, де можна переховуватися.

Зараз будуть доречні:

• обійми;
• гумор;
• рутинні справи (сумісні);
• квадратне дихання (вдихаємо – затримка дихання – видихаємо – затримка дихання);
• комп'ютерні ігри;
• пиття теплих (не холодних, не гарячих) напоїв;
• розповідання казок, історій, читання дітям вголос;
• мультики, серіали;
• смачна їжа.

Як заспокоїти дитину?

• Психологиня Світлана Ройз рекомендує обійняти дитину, взяти її за руку і сказати:

"Зараз дуже складна ситуація. Сталося те, чого ми побоювалися. І нам важливо бути дуже зібраними і допомагати один одному. Ми разом. 

Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці. Ми можемо чути страшні звуки, навкруги люди можуть боятися. Можливо, нам треба буде перейти у безпечніше місце. Які речі або іграшки ти б хотів взяти з собою?

Ти пам'ятаєш, що зараз дуже важливо робити те, що я говорю. Мені самій страшно. Але я впевнена, що ми впораємося. Наша армія зараз нас захищає".

• Якщо є можливість, запропонуйте дитині рух, дихання.
• Дайте дитині відповідальність, наприклад, стежити за іграшкою.
• Поставте телефон на зарядку і дайте дитині пограти в тетрис чи інші ігри.
• Якщо дитина трясеться (або ви бачите страх), можна попросити дитину, щоб вона дуже сильно стиснула вашу руку.
• Варто багато обійматися.
• Важливо давати по ковтку води.
• Чудово, якщо вдасться розсмішити дитину.
• Якщо дитина маленька – тримайте животик до живота, як кенгуру, і намагайтеся простукувати долонею спину – 1 легкий стук на секунду.
• Покачайте дитину, почніть співати разом.
• Пропонуйте вибір із двох дій: ти хочеш пити чай чи воду, дивитись мультфільм чи грати.
• Якщо відчуваєте, що в малечі холодні руки та її трусить – розтирайте руки, розмовляйте, давайте пити солодкий чай.
• 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

ЯК ПОВОДИТИСЯ НА БЛОКПОСТАХ

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

— зменшити швидкість автомобіля;

— завчасно приготувати документи для перевірки;

— вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;

— не вести відеозйомку;

— без дозволу військових не виходити з автомобіля;

— чітко відповідати на питання військових;

— бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;

— після огляду та дозволу продовжити рух і не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ АВАРІЇ НА МЕРЕЖІ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При виявленні запаху газу в приміщеннях, підвалах, під'їздах, у дворі або на вулиці необхідно:

— повідомити аварійну службу (за номером 104 або 112);

— організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей;

— організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби;

— при прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками;

— вжити заходів щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;

— до прибуття аварійної бригади організувати в приміщенні протяг.

У загазованому приміщенні. Для запобігання виникнення іскріння, яке може призвести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

— вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші);

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— користуватися електродзвоником;

— дзвонити по телефону;

— виконувати дії з металевими предметами (для виключення удару один об одного);

— користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

На загазованій ділянці місцевості. Для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

— ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого колодязя, газорозподільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 метрів з підвітряної сторони;

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;

— користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 метрів від загазованої ділянки місцевості. 

ЩО РОБИТИ У РАЗІ АВАРІЇ НА СИСТЕМАХ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ?

При аваріях на системах життєзабезпечення повідомте про аварію диспетчера житлово-експлуатаційної контори або викличте Службу порятунку за телефоном 101.

При перепадах або відключенні напруги в електричній мережі:

— відключіть електропобутові прилади;

— будьте обережні, використовуючи для освітлення квартири господарські свічки та сухий спирт;

— на вулиці не наближайтеся ближче 5-8 метрів до обірваних або провислих дротів; організуйте охорону місця аварії та негайно зателефонуйте за номером 101;

— якщо дріт упав поблизу вас, віддаліться від небезпечної зони дрібними шажками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом), щоб уникнути ураження напругою.

При відключенні води у водопровідній системі:

— закрийте усі відкриті до цього крани;

— для вживання води та приготування їжі використовуйте наявну у продажі питну воду, утримайтеся від вживання води з відкритих водойм.

У випадку відключення центрального парового опалення:

— для обігріву приміщення використовуйте електрообігрівальні пристрої тільки заводського виготовлення. Пам’ятайте, що опалення квартири за допомогою газової або електричної плити може привести до трагедії;

— для збереження в приміщенні тепла заклейте щілини у вікнах та балконних дверях, закрийте їх ковдрами;

— розмістіть всіх членів родини в одній кімнаті, тимчасово закривши інші та одягніться тепліше.

При аварії на газопроводі систем газопостачання та газифікації:

— відчувши у приміщенні запах газу, негайно перекрийте газовий кран;

— не куріть, не запалюйте сірники, не вмикайте світло та електроприлади (найкраще знеструмити всю квартиру, відключивши електроживлення), щоб не викликати вибух;

— провітріть все приміщення, а не тільки загазовану кімнату;

— залишіть приміщення і не заходьте в нього до зникнення запаху газу;

— якщо запах не зникає, терміново викличте аварійну газову службу за телефоном 104.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ? 

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

— негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;

— проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;

— не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;

— знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);

— по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);

— забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:

— повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);

— у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

— обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Є ЗАГРОЗА ОБВАЛУ БУДИНКУ?

Якщо ви почули сильний вибух і перебуваєте у будівлі або відчули, що будівля втрачає стійкість, деформується:

— Тікайте. Якомога швидше залиште будівлю. Якщо є можливість, захопіть гроші й документи;

— Використовуйте сходи. Не заходьте у ліфт;

— Повідомте інших людей, що перебувають у будівлі, про загрозу обвалу; 

— Не створюйте тисняву у дверях під час евакуації. 

— На вулиці відійдіть на безпечну відстань від будівлі. Зупиняйте тих, хто збирається стрибнути з балконів і вікон. 

Якщо можливості залишити будівлю немає:

— Займіть найбільш вигідну позицію: це може бути отвори дверей, кути (якщо в куті стоїть стіл, можна сховатися під ним), місце під балками, каркасами;

— Тримайтесь подалі від вікон, не виходьте на балкон;

— За можливості перекрийте воду, газ, знеструмте приміщення. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТРАПИВСЯ ЗАВАЛ У ЗРУЙНОВАНОМУ БУДИНКУ

— покличте на допомогу;

— якщо хтось відгукнувся, повідомте, де ви знаходитесь і що з вами сталося.

Спокійно чекайте, поки розберуть завал.

— якщо вас ніхто не чує, спробуйте вивільнити руки і ноги;

— відтак роздивіться, якими предметами вас завалило;

— якщо вони не надто важкі, обережно почніть розбирати завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається;

— якщо не бачите, чим вас завалило, або предмети, які на вас впали, дуже важкі, терпляче кличте на допомогу кілька годин;

— якщо ніхто не чує, почніть дужче розбирати завал;

— звільнившись, огляньте себе. Якщо необхідно, надайте собі першу допомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку;

— якщо не маєте змоги вибратися з будинку, намагайтесь сповістити про себе (якщо є можливість, скористуйтесь телефоном мобільного зв'язку, стукайте по трубах і батареях опалення, голосно кличте на допомогу);

— очікуючи допомоги, намагайтесь уникнути переохолодження: при можливості  постеліть щось на підлогу, ляжте на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягніть до грудей.

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку. 

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою. 

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ВОДОПОСТАЧАННЯ?

При неможливості використання питної води з джерел централізованого водопостачання у населених пунктах, потрібно використовувати питну воду з бюветів та інших джерел нецентралізованого водопостачання (колодязів, шахтних криниць), пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) при їх наявності, фасовану бутильовану воду та воду в ємностях для індивідуального користування. 

Зберігати воду питну потрібно у закритих ємностях. При цьому обов'язково позначити бірками з позначеннями «Вода знезаражена для пиття», «Вода для технічних потреб», «Вода для господарських потреб». Як правило, роблять 2-3-добовий запас.

Вода з відкритих водойм  використовується тільки для технічних цілей.

Для пиття та приготування їжі потрібно воду кип'ятити. Кип’ятіння є ефективним методом знезаражування води (треба кип’ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання), але навіть при зберіганні її у чистій і добре закритій ємності термін придатності не перевищує однієї доби.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити. 

— Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні.

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Знезараження себе

— Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг.

— Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищеперераховані пункти.  За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека харчових продуктів та питної води в радіаційній надзвичайній ситуації 

Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека корму для домашніх тварин

Так само, як і їжа людей, корм для домашніх тварин у герметичних контейнерах  (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечним для їжі. Витріть миски і килимки для домашніх тварин вологою тканиною або рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека води

Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЧУТНО СИГНАЛ СЛІДУВАТИ В УКРИТТЯ?

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).

Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

Сигнал «Увага всім» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

— Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.

— З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.

— Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.

— За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно. 

ЩО РОБИТИ  У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?

Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання — кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей — почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема. Як захиститися?

В приміщеннях:

— провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;

— вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;

— заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;

— при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

— при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;

— не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;

— не перебувати довго в підвалах  і в напівпідвальних приміщеннях;

— намагатись знаходитись на підвищеннях;

— слідкувати за  напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

— відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;

— змінити верхній одяг;

— прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;

— виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

ЯК НАДАВАТИ ПЕРШУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ?

Алгоритм надання першої психологічної допомоги, який складається з п’яти кроків, під умовною назвою «5В». Це означає: «Впізнати —  Визнати — Відреагувати — Відскерувати — Відстежити».

Крок перший. «Впізнати» Помітити та впізнати ознаки розладу, підійти до людини, висловити занепокоєння, запропонувати розмову.

Оберіть час і місце, де б вам не заважали провести розмову. Пропозиція поговорити, коли навколо багато людей, — не найкраща ідея. Знайдіть місце, де ви перебуватимете сам на сам, і лише тоді проведіть діалог. 

Крок другий. «Визнати» Неосудливо вислухати, розпитати, уточнити. 

На цьому етапі ми приймаємо досвід людини та показуємо їй нашу готовність бути поруч з нею і слухати. Коли вона дала згоду поговорити з вами, запитайте її про почуття, симптоми і думки. Поцікавтеся, що людина відчуває і скільки часу це триває, що саме вона помітила за собою та що про це думає. 

Вона може звинувачувати себе в розладі чи неспроможності подолати цей стан. На цьому етапі варто запевнити її, що психічні розлади — це такі ж самі захворювання, що потребують лікування та корекції, і людина не може бути в цьому винною. 

Крок третій. «Відреагувати» Запропонувати підтримку та допомогу, надати інформацію, заохотити до самодопомоги та пошуку додаткової підтримки.

Коли ми розпитали, вислухали, уточнили, встановили ближчий контакт і довіру, ми пропонуємо допомогу, знайомимо з потрібною інформацією, спонукаємо до методів самодопомоги або звернень по додаткову допомогу. При цих станах типовим може бути відчуття безнадії. Тому варто бути готовими до слів на кшталт «мені нічого не допоможе».  

Запитайте, чи знає вона, що з нею відбувається і чи хотіла б дізнатися більше. Якщо так — надайте їй цю інформацію. Запитайте, чи потрібна їй допомога від вас, чи хотіла б вона мати якусь сторонню допомогу, можливо, фахівців. Запропонуйте методи самодопомоги. 

Крок четвертий. «Відскерувати»  Запропонувати звернутися за фаховою допомогою.

Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів, якщо він негативно впливає на повсякденне життя, якщо людині важко функціонувати, виникають проблеми на роботі та у спілкуванні з іншими — дуже важливо скерувати людину звернутися по фахову допомогу. 

Крок п’ятий. «Відстежити» Звернути увагу на стан людини, з’ясувати, чи зверталася людина до фахівців та яким був результат, надати додаткову підтримку у разі потреби. 

Після того, як ми надали допомогу, підтримали, порекомендували, куди звернутися, ми звертаємо увагу на стан колеги, з’ясовуємо, чи звертався/зверталася він/вона до фахівця, яким був результат, чи потрібна якась додаткова підтримка. 

ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ПАНІЧНУ АТАКУ?

У багатьох людей в житті буває лише один-два напади паніки, і проблема минає, можливо, коли закінчується стресова ситуація. Але якщо у вас періодичні, несподівані напади і ви відчуваєте постійний страх перед наступним, може виникнути стан, який називається панічним розладом.

Панічна атака — це раптовий епізод сильного страху, що зумовлює важкі фізичні реакції, без реальної небезпеки чи видимої причини. Коли трапляються напади паніки, ви можете подумати, що втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад або навіть помираєте.

Причини панічних атак:

— спадковість;

— стресова ситуація (переїзд, подружній конфлікт, операція, нові обов’язки чи фізична хвороба, смерть близької людини);

— травматична подія (сексуальне насильство або серйозна аварія);

— темперамент, чутливий до стресу або схильний до негативних емоцій;

— зміни у роботі певних ділянок мозку;

— куріння або надмірне споживання кофеїну;

— історія дитячого фізичного або сексуального насильства.

Панічні атаки зазвичай починаються раптово, без попереджувальних ознак. Вони можуть завдати удару будь-коли — за кермом автомобіля, у торговельному центрі, під час засинання або ділової зустрічі.

Коли варто звернутися до лікаря? Якщо у вас були симптоми панічної атаки, якомога швидше зверніться по медичну допомогу. Панічні атаки хоча й спричиняють сильний дискомфорт, але не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно, крім того, вони можуть посилитися без лікування.

Симптоми панічної атаки можуть також нагадувати симптоми інших серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, серцевий напад, тому важливо звернутися до сімейного лікаря, щоб виключити такі ризики.

Ускладнення панічних атак:

— розвиток специфічних фобій (наприклад, страх керування автомобілем або виходу з дому);

— часті звернення по медичну допомогу через погане самопочуття;

— уникання певних соціальних ситуацій;

— проблеми на роботі чи в школі;

— депресія, тривожні розлади та інші психічні розлади;

— підвищений ризик вчинення самогубства;

— зловживання алкоголем або іншими речовинами.

Люди, які стикалися з панічними розладами, також можуть переживати агорафобію.Це страх відкритого простору й натовпу, адже перебування в таких місцях або ситуаціях може спровокувати панічну атаку. Люди з агорафобією намагаються не виходити за межі оселі наодинці, не відвідувати супермаркети, уникати подорожей певними видами транспорту, можуть боятися переходити мости, їздити в ліфті тощо.

Допомога і профілактика:

— зрозумійте причини тривоги, паніки й агорафобії;

— визначте ситуації, яких ви уникаєте чи боїтеся;

— оцініть природу конкретних симптомів, їх частоту і важкість, а також обставини, за яких виникає паніка;

— з’ясуйте, чи є супутні фактори (депресія, інші тривожні стани, вживання психоактивних речовин тощо).

Рекомендовано:

— практики для розслаблення м’язів;

— релаксація за допомогою дихальних вправ;

— навчитися розпізнавати власні ознаки стресу та визначити разом зі спеціалістом ефективні техніки для їх послаблення.

ЯК КОРЕГУВАТИ РІВЕНЬ СТРЕСУ В ОРГАНІЗМІ ЗА ДОПОМОГОЮ ВПРАВ

Наше тіло — дуже розумна саморегулювальна система, яка здатна підтримувати більш-менш стабільний стан під натиском зовнішніх подразників. Та все ж, організм чи не кожного українця переживає зараз стрес. Поговорімо про те, як із ним впоратися та як контролювати його рівень у побутових ситуаціях.

Коли ми відчуваємо виклик і загрозу, нервова система реагує викидом гормонів, які готують тіло до прийняття надзвичайних заходів. Так існує еустрес («хороший» стрес, який мобілізує наш організм та допомагає вижити в небезпечній ситуації) та дистрес («поганий» та тривалий стрес, який виснажує організм і зриває механізми адаптації). 

Нижче ви знайдете кілька вправ, які допоможуть вам контролювати рівень свого стресу, коли ви відчуваєте, що більше не можете справлятися із ним. 

— Таємний таппінг. Робочою областю для цієї вправи є останні фаланги пальців на правій та лівій руках. Натискаючи великим пальцем на фаланги, ми стимулюємо нервові закінчення. Ці імпульси пригнічують активність амигдали (або ж мигдалеподібного тіла) — мозкового центру, який відповідає за тривожність. Тож по черзі натискайте на подушечки кожного пальця, поки не відчуєте, що заспокоїлися. 

— Метелик. Схрестіть долоні, зачепившись великими пальцями — на кшталт метелика. Прикладіть долоні до грудей та по черзі легенько й ритмічно пристукуйте по ключиці. Через внутрішні вібрації ви будете чути ці звуки як гучне серцебиття, і саме це заспокоюватиме вас. Продовжуйте цю вправу, поки не відчуєте, що ваше дихання вирівнялося.  Відбувається взаємодія на виходи черепних нервів, які отримують перехресні сигнали. Амигдала зменшує свою активність, префронтальна зона активується, мозок переходить в більш адаптивний режим. 

— Протитривожне дихання. Ця техніка — з групи дихальних вправ. Для її виконання вам знадобиться будь-який квадратний чи прямокутний предмет, який ви бачите перед собою (двері, стіна, будинок тощо).

Супроводжуйте поглядом з першого кута до другого (на рахунок «1»), з другого до третього (на рахунок «2»), з третього до четвертого (на рахунок «3») і з четвертого назад до першого (на рахунок «4») — і так по колу. На рахунок «1» почніть вдих, продовжуйте вдихати повітря через ніч до рахунку «4». Після того знову на рахунок «1» почніть видихати до «4». За рахунок штучного вповільнення вашого дихання ви даєте мозку зрозуміти, що ви в безпеці і зараз можна розслабитися. 

Цю вправу варто робити під час сильної тривоги. При помірній тривозі його варто робити двічі-тричі на день — у такому випадку протитривожний захист виникає завдяки накопичувальному ефекту. 

— Безпечне місце. Це вправа на уяву, яка дозволяє вам відволіктися від того, що відбувається зараз, і уявити себе у безпечному місці, де ви почуваєтеся комфортно та затишно. Заплющіть очі та уявіть собі це місце у всіх деталях, спробуйте почути звуки, які лунають звідти, запахи тощо.

Важливо виконувати цю вправу тоді, коли ви перебуваєте у відносній безпеці, адже вам необхідно буде заплющити очі та максимально відволіктися від усього, що відбувається навколо вас. Переконайтеся, що поруч є людина, якій ви можете довіряти.

— Сканування тіла. Техніка, спрямована на розвиток стійкої та гнучкої уваги. Освоєння усвідомленості має на мету, що ви навчитеся спрямовувати увагу на те, що відбувається у цей момент в тілі, органах чуттів та думках.

Зосередьтеся на кожній клітинці свого тіла починаючи від маківки і закінчуючи п’ятами. Заплющіть очі, перед цим переконавшись у власній безпеці. Спробуйте відчути своє чоло, очі, ніс, губи, підборіддя, шию. Відчуйте свої плечі та сильні руки, спостерігайте за тим, як ваші легені самостійно дихають і ваша грудна клітина підіймається та опускається. Продовжуйте так до самого низу.

— Прогресивна м’язова релаксація. Техніка, спрямована на роботу м’язів. Важко розслабитися, коли м’язи буквально напружені. Це заважає і дихати вільно, і мати свіжу голову. Техніку краще виконувати наодинці у спокійному місці, або перед сном. 

Напружте усі м’язи та протримайте цей стан якомога довше, а потім різко розслабте усе тіло. За інерцією м’язи розслабляються ще більше. Коли у крові багато стресових гормонів, то вегетативна система вмикається і починає їх перепрацьовувати. М’язи також залучені в цей процес, тому часом у нас болить спина, затискає шию, з’являється відчуття дискомфорту тощо. 

Ці вправи допомагають впоратися зі стресом тут і зараз. Проте якщо ви відчуваєте, що ви не можете самостійно здолати хвилю страху та безпоміччі, поговоріть про це із близькою людиною або зверніться до фахівців, які зараз оперативно надають першу психологічну допомогу онлайн. 

ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ДУМАЄ ПРО СУЇЦИД

Суїцидальні думки можуть з’являтися як на тлі психічних розладів, зокрема депресії. Проте часом вони можуть виникати і в людини, яка досі не стикалася з ментальними проблемами. Наприклад, якщо вона зазнала сильного стресу чи перебуває у стані психічного та фізичного виснаження. 

Жодна людина не хоче померти. Людина просто не хоче жити з болем. Ідея про самогубство може означати припинення страждання, напруження, внутрішньої дисгармонії або болючих емоцій. Потужна дія стресу ніби примушує людину прокручувати цю думку в голові, хоча насправді людина не хоче вмирати.

Людина може мати суїцидальні наміри, якщо:

— погрожує завдати собі шкоди чи вбити себе;

— шукає способів самогубства: доступ до зброї, гострих предметів, лікарських та інших засобів;

— говорить або пише про смерть чи самогубство;

— проявляє безнадію;

— вдається до ризикованих дій;

— проявляє лють, злість, бажання помститися;

— почувається, неначе в пастці, у безвиході;

— збільшує вживання алкоголю та інших токсичних речовин;

— проявляє тривогу, збудження, безсоння чи надмірну сонливість;

— уникає друзів, родини, спільноти;

— має суттєві зміни у настрої;

— говорить, що не має сенсу життя, життєвої мети.

Часом людина, яка думає про самогубство, заздалегідь починає приводити свої справи до ладу — зустрічатися з членами сім’ї, дарувати особисте майно, складати заповіт та прибирати своє житло так, наче в ньому більше не житиме.

У багатьох випадках самогубству можна запобігти. Для цього варто знати фактори ризику, бути уважним до ознак депресії та інших психічних розладів, розпізнавати попереджувальні ознаки скоєння самогубства та втрутитися до того, як це може трапитися.

Якщо ви помітили у близької людини чи колеги схильності до суїциду, то найкраще, що можна зробити, — допомогти отримати кваліфіковану допомогу від фахівців. Якщо стан загострюється, а людина не реагує на ваші поради, то варто звернутися до швидкої допомоги або кризової служби.

ЯК ПЕРЕЖИТИ СМЕРТЬ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ

Скорбота – це дуже індивідуальний досвід; немає правильного чи неправильного способу сумувати за людиною, яку ви втратили. Те, як ви сумуєте, залежить від багатьох факторів, зокрема від вашої особистості та стилю подолання, вашого життєвого досвіду, вашої віри та того, наскільки значущою була втрата для вас.

Неминуче, процес скорботи потребує часу. Загоєння відбувається поступово; це не можна прискорити. Деякі люди починають відчувати себе краще через тижні або місяці. Для інших процес скорботи вимірюється роками. Незалежно від вашого переживання горя, важливо бути терплячим із собою і дозволити процесу розгортатися природним чином.

— Спроби ігнорувати свій біль або не допускати його появи, у довгостроковій перспективі лише погіршить його. Для справжнього зцілення необхідно зіткнутися зі своїм горем і активно з ним боротися.

— Почуття суму, страху чи самотності є нормальною реакцією на втрату. Плач не означає вашу слабкість. Плач — це нормальна реакція на смуток, але не єдина. Ті, хто не плачуть, можуть відчувати біль так само глибоко.

— Немає конкретних часових рамок для скорботи. Скільки часу це займає, залежить від людини. Продовжувати життя не означає забути про втрату. Ви можете продовжувати своє життя і зберігати пам’ять про когось або щось, що ви втратили, як важливу частину себе. Насправді, коли ми рухаємося по життю, ці спогади можуть стати все більш невід’ємною частиною визначення людей, якими ми є.

Як впоратися з процесом скорботи? Визнайте свій біль. Прийміть факт того, що горе може викликати багато різних і несподіваних емоцій. Шукайте підтримки віч-на-віч у людей, які піклуються про вас. Підтримуйте себе емоційно, піклуючись про себе фізично. Визнайте різницю між горем і депресією.

ЯК ПОБОРОТИ ТРИВОЖНІСТЬ ТА ЗАНЕПОКОЄННЯ

Страх, переживання та стрес — нормальна та зрозуміла реакція на бойові дії.

Ми не можемо займатися тим, до чого ми звикли, і не знаємо, коли життя повернеться до «довоєнного». Невизначеність і неможливість контролювати та постійні переживання за своє життя крокують поруч із комендантським часом, оголошеннями порітряної тривоги, пошуком укриття, страхом за рідних і близьких.

Це все може призвести до розладів сну, проблем із концентрацією, депресивного та тривожного розладів, панічних атак.

Це нормально — почуватися не в тонусі, пам’ятайте про це. Ось поради як зменшити стрес та полегшити паніку:

— Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати. У час коли наші плани руйнуються і ми не можемо нічого спланувати, важливо залишатися при чомусь стабільному. Зробіть усе можливе, щоб підготуватися: складіть тривожну валізку, зробіть запаси їжі, технічної та питної води. Чіткі поради як діяти у разі надзвичацної ситуації ось тут: https://dovidka.info/

— Тримайте руку на пульсі новин, але без одержимих перевірок. Важливо розуміти яка ситуація в країні, щоб знати як поводитися і чого очікувати. Та намагайтеся не перевіряти новини щохвилини — це підвищить панічні настрої і відчуття страху за життя і здоров’я як власне, так і близьких.

— Подбайте про поживні харчі тривалого зберігання. Зробіть триденний продуктовий запас для дому. За потреби, їх можна взяти з собою в укриття. Бажано, щоб ці продукти не потребували багато води для приготування. 

Правильне харчування позитивно впливає на ваше психічне здоров’я, адже від спожитої їжі залежить те, як працює наш мозок, як у ньому утворюються нейромедіатори, за допомогою яких нейрони «спілкуються» між собою, та як працює наша імунна система. 

— Намагайтеся дотримуйтеся режиму сну. Поки людина спить, у неї відновлюється імунітет, здійснюється синтез гормонів (мелатонін виробляється вночі, а кортизол вранці) та виводяться токсини з організму. В тривожні часи воєнних дій і постійних загроз заснути може бути важко. Але не забувайте про таку ніби й тривіальну, проте важливу процедуру як сон.

— Не забувайте рухатися. Навіть якщо ви переховуєтеся в укритті, можна прогулюватися по периметру чи на одному місці, робити мінімальні фізичні вправи. Це допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями, адже під час фізичного навантаження виділяється ендорфін. Також фізична активність відволікає від нав’язливих негативних думок і допомагає зосередитися на будь-чому іншому. 

— Залишайтеся на зв’язку з близькими. Неважливо як близько або далеко знаходяться ваші близькі та як часто ви з ними спілкуєтеся, намагайтеся підтримувати з ними зв’язок. Також якщо ви почуваєтеся самотньо, не соромтеся зателефонувати сусідам і гуртуватися разом.

— Допомагайте іншим. Добрі справи, волонтерство та допомога іншим допоможе почуватися краще. Організовуйте пункти видачі чаю для захисників, віддайте речі першої необхідності переселенцям з інших міст, підтримуйте українську армію фінансово, комунікуйте з іноземними друзями про перебіг ситуації в Україні та як вони можуть вплинути на свої уряди в інших країнах, аби підтримати Україну тощо. 

Пам’ятайте, це нормально — відчувати занепокоєння і паніку, коли світ навколо вас нестабільний.

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В ПОЛІ

У світі відбуваються різні тривожні події, такі як війни, стихійні лиха,

нещасні випадки, пожежі та міжособистісне насильство (наприклад, сексуальне насильство). Страждати від них можуть  сім’ї або цілі громади. Внаслідок таких лих, люди можуть втратити свої домівки або близьких, стати відокремленими від сім’ї та громади, або можуть стати свідками насильства, руйнування чи смерті.

Люди переживають такі події по-різному. Багато людей можуть бути пригніченими, спантеличеними, відчувати страх та тривогу, заціпеніння або відстороненість.  У кожного така реакція проявляється по-різно, на це може впливати: характер людини, серйозність подій, які вона переживає, підтримка з боку інших тощо. 

Кожна людина має сили та здібності, які допомагають їй впоратися з життєвими труднощами. Однак деякі люди особливо вразливі у кризовій ситуації та  можуть потребувати додаткової допомоги. У групі ризику можуть бути діти, старші люди, люди з інвалідністю та інші. 

Якщо ви здійснюєте першу психологічну допомогу:

— надавайте практичну допомогу та підтримку, яка не заважає;

— оцініть потреби і проблеми;

— допоможіть людям у задовольнити основні потреб (їжа, вода, інформація); 

— вислухайте людину, проте не тисніть на неї;

— допоможіть людям підключитися до соціальної підтримки;

— захистіть людей від подальшої шкоди;

Можуть траплятися ситуації, коли комусь потрібна набагато ширша підтримка, ніж перша психологічна допомога, особливо коли настає кризова ситуація.  Важливо знати межі та отримувати допомогу від інших, наприклад медичного персоналу. 

Кому обов’язково потрібна буде додаткова допомога для порятунку життя:

— людині з серйозними травмами, небезпечними для життя, які потребують невідкладної медичної допомоги;

— люди, які настільки засмучені, що не можуть піклуватися ні про себе, ні про своїх дітей;

— люди, які можуть нашкодити собі;

— люди, які можуть завдати шкоди іншим.

ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі.

5 порад як вести себе під час воєнного стану:

1. Вивчити питання

Паніка – це наслідок страху, а страх часто викликає через те, що людина не має необхідних знань чи інформації.

Тож, перш за все необхідно розібратися в питанні. Варто розуміти, що воєнний стан вводиться через загрозу російського вторгнення та потрібен для того, аби військові мали можливість краще підготуватись до ефективної протидії супротивника у разі чого.

При цьому Президент України Петро Порошенко наголошує, що після запровадження воєнного стану не будуть застосовуватися жодні обмеження конституційних прав, бо запровадження воєнного стану має превентивний характер, щоб не допустити ескалації з боку РФ. І життя цивільних українців він максимально не зачіпає.

Більше про особливості введеного воєнного стану читайте за посиланням.

Важливо! Довіряйте лише тій інформації, яку надають офіційні джерела. Не поширюйте факти, не підтверджені офіційними спікерами уповноважених органів влади.

2. Тримати документи під рукою

Хоча вплив воєнного стану на повсякденне життя українців мінімальний, але деякі правила мешканцям Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької областей все ж варто виконувати.

І, перш за все, — мати при собі документи, що засвідчують особу. Ви маєте бути готові до перевірок документів, речей і транспорту.

3. Не лякатися людей у формі

Воєнний стан передбачає збільшення кількості військових на території його розповсюдження. Тож вам варто звикати до великої кількості людей у формі на вулицях вашого міста / селища.

Пам'ятайте, що завдання цих людей – захищати нас у разі наземної агресії Росії, і вони підпорядковуються дуже суворим правилам. Ніякої загрози для цивільних українські військові не несуть.

4. Уникати масових скупчень людей

Мешканцям 10-ти українських областей наразі краще уникати масових акцій, пікетів чи мітингів із залученням значної кількості людей.

Варто розуміти, що у регіонах, де вводиться воєнний стан, вірогідність провокацій з боку агресора значно зростає.

5. Підготувати "екстрену валізу" / "екстрений рюкзак"

Екстрена валіза – це міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

Саме поняття з'явилося під час Корейської війни, коли американським військовим потрібно було швидко змінювати дислокацію. Однак сьогодні така екстрена валіза не завадить й цивільним українцям навіть і без воєнного стану у країні. Тому що екстрена валіза може знадобитися і під час природних катаклізмів, і стихійних лих, і пожеж, і в багатьох інших надзвичайних ситуаціях.

Київська міська державна адміністрація(КМДА) підготувала актуальну пам'ятку для киян. Там йдеться про те, як правильно зібрати екстрену валізу і що в неї покласти..

Загальні правила

• Рюкзак має бути міцним та зручним. Добре мати рюкзак з "підвалом" (нижнім клапаном)
• Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті.
• Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно.
• Загальна вага "екстреної валізи" не повинна перевищувати 50 кілограмів (потрібно розуміти, у разі чого рюкзак треба буде нести на собі невідомо яку відстань).

Що покласти?

• копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. Також візьміть кілька фотографій рідних і близьких;
• кредитні картки та готівку;
• дублікати ключів від будинку і машини;
• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
• невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні та елементи живлення до нього;
• ліхтарик і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
• водонепроникні компас і годинник;
• багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
• ніж, сокира, сигнальні засоби – свисток, фальшфеєр і т.д.;
• декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
• рулон широкого скотчу;
• упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
• шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
• блокнот і олівець;
• нитки та голки;
• аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов'язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), імодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів;
• одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф, зручне, надійне взуття;
• міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
• засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
• приналежності для дітей;
• посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
• запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається, наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
• запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною)...

Війна привносить у життя багато змін, невизначеності та непередбачуваних обставин. Типовою реакцію на це є тривога. Вона характерна і для батьків, і для дітей. Тривала ситуація невизначеності переростає у нав’язливий тривожний стан, що порушує функціонування, здатність до усвідомлення та оцінювання реальності, наслідком якої є зниження якості життя.

Турбота про себе і про дітей у такому стані вкрай важлива. Пояснимо, чому. Діти відчувають занепокоєння дорослих і починають сприймати ситуацію невизначеності як загрозу, з якою дорослі не можуть впоратися. А батьки намагаються приховати свій стан і заспокоїти таким чином дітей, які помічають невідповідність між тим, що дорослі говорять, і тим, як своїми почуттями та діями вони реагують на те, що відбувається.

Почуття тривоги сигналізує людині про потребу усвідомлення небезпеки і необхідність змін. Однак, коли людина втрачає межу між реальною та імовірною небезпекою, уявні ситуації змушують її розглядати найгірші сценарії їхнього розвитку. Тож вкрай важливо помічати у себе ознаки тривоги та вчасно налагоджувати свій стан.

Пам’ятаймо: стабільний стан батьків — основа стабільного стану дітей.

Сигнали тривалої тривоги:

• постійне внутрішнє напруження та ускладнене розслаблення;
• порушення сну, жахливі сновидіння;
• постійна м'язова напруга, головний біль, функціональний розлад кишківника тощо як наслідки переживань, а не ознаки захворювань тіла;
• надто часте чи надмірне вживання їжі або відмова від неї;
• низька концентрація уваги;
• постійна дратівливість;
• руйнування стосунків;
• занурення в себе;
• очікування небезпек або поразки;
• панічні атаки;
• сприйняття нового як загрози.

Як навчитися керувати своїми станами:

• Складіть перелік негативних переконань. Оцініть значущість кожного за шкалою від 0 до 10. Замініть їх на позитивні.

Негативне переконання:
Я нічого не вмію і у мене не вийде адаптуватися на новому місці.

Значущість: 9

Позитивне переконання:
Я маю гарну освіту і досвід. Якщо я докладу зусиль — здійсню все заплановане.

• Прислухайтесь до свого тіла. Відчуйте, де воно розслаблене, а де — напружене. Глибоко вдихніть, уявляючи, як через подих сповнюєтесь спокоєм і розслабляєтесь. Через видих мовби виштовхніть з тіла всю напругу, а з нею і тривогу. Фізичні вправи для напруження та розслаблення м’язів також нададуть снаги.
• Знайдіть свою опору. Подумайте, кого з оточення можете просити про допомогу, яке заняття відвертає вашу увагу, що заспокоює. Це — ваш ресурс.
• Діти чутливі до станів дорослих. Вони можуть запитувати про ваші переживання, реагувати на них та заспокоювати вас. Не приховуйте своїх почуттів і станів. Не кажіть, що все нормально. Зізнавайтеся в занепокоєнні. Кажіть, що шукаєте правильні рішення. Запевніть, що неодмінно впораєтеся з проблемою.
• Допоможуть також добрі звички, режим дня, нові ритуали і традиції. Це як контроль над власним життям, що формує відчуття передбачуваності подій і вашу спроможність сприймати їх відповідно до реалій.

Пильнуйте свої стани і пам’ятайте:

• Зрозуміти, що спричиняє тривогу, — важливо.
• Усвідомити спогади чи думки, що надають захищеності та розслабляють, — потрібно.
• Сприймати тривогу як реакцію на невизначеність — природно.
• Не знати відповідей на всі питання — нормально.

Як проявляється тривога у дітей?

Виявити у дитини тривожність допоможуть спостереження за змінами в її поведінкових проявах.

Ознаки тривоги:

• швидка втомлюваність;
• труднощі у зосередженні та концентрації уваги;
• порушення засинання і неспокійний сон;
• втрата апетиту або його посилення;
• вологі або холодні долоні чи ступні;
• постійне занепокоєння чи напруження, поява нових страхів;
• очкування імовірних негативних ситуацій та розмови про них;
• постійний плач чи надмірна плаксивість;
• надмірна прив’язаність до батьків і занепокоєння щодо них, страх залишатися на самоті;
• нав’язливі дії (часте миття рук, перевірка, чи зачинені двері, небажання полишати будинок тощо);
• тілесні реакції (сіпання ока, дрижання тіла, інше).

Причини підвищення тривожності у дітей і дії батьків:

1. Постійна тривожність батьків і напружена атмосфера в родині провокує перейняття дитиною від дорослих нездорової форми реагування навіть на звичайні події життя. Контролюйте себе!
2. Брак інформації або її невірогідність підвищують тривожність дитини. Спостерігайте та аналізуйте, що дитина читає, які передачі дивиться, з ким спілкується, які емоції відчуває. За потреби розумно обмежуйте її інформаційний простір. Контролюйте джерела інформації!
3. Авторитарний стиль виховання руйнує здорові стосунки в родині. Щоб розуміти, як діти інтерпретують події, обговорюйте їх та доступно пояснюйте все, що відбувається. Відкрийтеся для спілкування!

Як допомогти дитині впоратися з тривогою:

• Обіймайте і приймайте обійми.
• Забезпечте щоденну стабільність дотриманням режиму дня, традицій, ритуалів. Усі зміни обговорюйте заздалегідь.
• Навчіть дитину за допомогою шумних видихів позбавлятися напруги. Допоможіть уявити, ніби так вона виштовхує її з тіла. Доберіть і виконуйте разом вправи на розслаблення.
• Зробіть дозвілля корисним: гуляйте на свіжому повітрі, майте регулярні фізичні навантаження, організуйте творчу діяльність.
• Довіряйте дитині. Зважайте на її думки. Приймайте поради. Пояснюйте, на що вона може впливати, а що вирішують лише дорослі.
• Про те, що ви поруч, можна говорити без обмежень.
• Спілкуйтеся постійно. Обговорюйте все, що робитимете разом і окремо. Оцінюйте день, що минув. Діліться почуттями. Плануйте наступний день і майбутнє. Завершуйте розмови оптимістично.